Luke 2
1 And it came to pass in those days that there went out a decree from Caesar Augustus, that all the world should be registered.
У ті дні вийшов наказ від Кесаря Августа зробити перепис усього населення.
2 (This registering was the first made while Quirinius was governor of Syria.)
Це був перший перепис за правління Квірінія Сирією.
3 And all went to be registered, each to his own city.
І всі пішли записатися, кожний до свого міста.
4 And Joseph also went up from Galilee out of the city of Nazareth into Judaea, to the city of David, which is called Bethlehem, because he was of the house and lineage of David,
Пішов також і Йосиф із Галілеї, з міста Назарета, в Юдею, у місто Давида, що зветься Віфлеєм, бо він походив із дому та роду Давида.
5 to be registered with Mary who had been betrothed to him, who was with child.
Він пішов записатися разом із Марією, своєю нареченою, що була вагітна.
6 And it came to pass, while they were there, that the days for her delivery were completed.
І сталося так, що коли вони були там, настав їй час народити.
7 And she brought forth her firstborn son, and wrapped him in swathing-clothes, and laid him in a manger, because there was no room for them in the inn.
І народила вона Сина, свого Первістка, і сповила Його, і поклала в ясла, бо не було для них місця в гостьовій кімнаті.
8 And there were in the same country shepherds abiding in the field, and keeping watch over their flock by night.
Були ж у тій місцевості пастухи, які стояли в полі й охороняли вночі свою отару.
9 And an angel of the Lord came to them, and the glory of the Lord shone around them; and they were in great fear.
Аж ось ангел Господа з’явився біля них, і слава Господня засіяла навколо, і великий страх охопив їх.
10 And the angel said to them, Fear not; for lo! I bring you good tidings of great joy, which shall be to the whole people;
І промовив до них ангел: «Не бійтеся! Я приніс вам добру звістку, яка буде великою радістю для всього народу!
11 for to you hath been born this day, in the city of David, a Saviour, who is the Christ, the Lord.
Сьогодні в місті Давида народився вам Спаситель – Христос Господь!
12 And this shall be the sign to you: Ye shall find a babe wrapped in swathing-clothes, [[lying]] in a manger.
І ось вам знак: знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах».
13 And suddenly there was with the angel a multitude of the heavenly host praising God, and saying,
І раптом разом з ангелом з’явилося численне небесне військо, яке прославляло Бога, кажучи:
14 “Glory to God in the highest, and on earth peace among men of good will!”
«Слава Богу на небесах, а на землі мир людям, в яких перебуває Його добра воля!»
15 And it came to pass, when the angels had gone away from them into heaven, that the shepherds said one to another, Let us go at once to Bethlehem, and see that which hath come to pass, which the Lord hath made known to us.
Коли ангели повернулися на небо, пастухи почали говорити один одному: «Ходімо до Віфлеєма й побачимо, що там сталося, про що Господь сповістив нас».
16 And they came with haste, and found Mary and Joseph, and the babe lying in the manger.
І пішли вони швидко [до Віфлеєма] й знайшли Марію, Йосифа й Немовля, покладене в ясла.
17 And when they had seen it, they made known abroad what had been told them concerning this child.
Побачивши їх, вони розповіли все, що їм було сказано про Цю Дитину.
18 And all who heard wondered at the things which were told them by the shepherds.
Усі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали пастухи про Нього.
19 But Mary kept all these things, and pondered them in her heart.
Марія ж зберігала всі ці слова у своєму серці та роздумувала над ними.
20 And the shepherds returned, glorifying and praising God for all which they had heard and seen, as had been told them.
І повернулись пастухи, прославляючи та вихваляючи Бога за все те, що почули й побачили, і за те, що все було так, як їм було сказано.
21 And when eight days were completed for him to be circumcised, his name was called Jesus, the name given by the angel before he was conceived in the womb.
Восьмого дня, коли настав час обрізати [Дитя], назвали Його Ісус – саме так, як оголосив ангел ще до Його зачаття в утробі.
22 And when the days of their purification according to the law of Moses were completed, they brought him to Jerusalem to present him to the Lord,
І коли, за Законом Мойсея, закінчилися дні очищення, принесли Його до Єрусалима, щоб представити перед Господом,
23 as it is written in the law of the Lord: “Every first-born male shall be called holy to the Lord,”
як написано в Законі Господа: «Кожен первісток чоловічої статі має бути посвячений Господу».
24 and to offer a sacrifice, according to what is directed in the law of the Lord: “A pair of turtle doves, or two young pigeons.”
За Законом Господа вони мали також принести жертву: «Дві горлиці або двох молодих голубів».
25 And lo! there was a man in Jerusalem, whose name was Simeon; and he was a righteous and devout man, waiting for the consolation of Israel. And the Holy Spirit was upon him;
Був тоді в Єрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був чоловіком праведним та благочестивим, чекав на утіху Ізраїлю, і Дух Святий був на ньому.
26 and it had been revealed to him by the Holy Spirit, that he should not see death before he had seen the Christ of the Lord.
І було відкрито йому Духом Святим, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього.
27 And he came in the Spirit into the temple; and when the parents brought in the child Jesus, to do for him according to the custom of the law,
[Керований] Духом, він прийшов у Храм, і коли батьки принесли Дитину Ісуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
28 he took him in his arms, and blessed God, and said,
він узяв Його на руки, благословив Бога та промовив:
29 Lord! now lettest thou thy servant depart in peace, according to thy word;
«А зараз, Владико, відпусти раба Твого з миром, за словом Твоїм,
30 for mine eyes have seen thy salvation,
бо побачили очі мої спасіння Твоє,
31 which thou hast prepared before the face of all the peoples;
яке Ти приготував перед обличчям усіх народів,
32 a light to enlighten the gentiles, and to be the glory of thy people Israel.
світло одкровення для язичників і славу народу Твого Ізраїлю».
33 And his father and his mother marveled at what was spoken concerning him.
Батько та мати [Ісуса] дивувалися сказаному про Нього.
34 And Simeon blessed them, and said to Mary his mother, Behold, this child is appointed for the fall and rising of many in Israel, and for a sign that will be spoken against; —
Симеон же благословив їх та сказав Марії, матері Його: «Ось Цей призначений для падіння й піднесення багатьох в Ізраїлі, Він буде знаком протиріччя,
35 yea, a sword will pierce through thine own soul, —that the thoughts of many hearts may be revealed.
так що думки багатьох сердець розкриються. І навіть душу твою пройме меч».
36 And there was Anna, a prophetess, daughter of Phanuel: of the tribe of Asher; she was of great age, and had lived with a husband seven years from her virginity;
Була там і пророчиця Анна, дочка Фануїла, з роду Ашера; вона дожила до глибокої старості. Зі своїм чоловіком вона прожила сім років від одруження,
37 and she was a widow eighty-four years old, who never left the temple, worshipping with fastings and prayers night and day.
а потім стала вдовою, їй було вісімдесят чотири роки. Вона не відходила від Храму, постом та молитвою служила вдень і вночі.
38 And she came up at this very time, and gave thanks to God, and spoke of him to all that were looking for the redemption of Jerusalem.
Прийшовши в той час, вона прославляла Бога і всім, хто чекав на визволення Єрусалима, говорила про Нього.
39 And when they had performed all things according to the law of the Lord, they returned to Galilee, to their own city Nazareth.
І коли виконали все згідно із Законом Господа, повернулися до Галілеї, до свого міста Назарета.
40 And the child grew, and waxed strong, being filled with wisdom; and the grace of God was upon him.
Дитина ж росла та зміцнювалась, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
41 Now his parents used to go yearly to Jerusalem at the feast of the passover.
Кожного року батьки Ісуса ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
42 And when he was twelve years old, and they went up, after the custom of the feast,
Коли виповнилося Йому дванадцять років, Він, за звичаєм, пішов разом із ними.
43 and had completed the days, on their returning, the child Jesus tarried behind in Jerusalem; and his parents did not know it,
Коли ж закінчилися дні [свята] і всі поверталися додому, Хлопчик Ісус залишився в Єрусалимі, а батьки Його не знали про це.
44 but, supposing him to be in the company, went a day's journey; and they sought him among their kinsfolk and acquaintance;
Вони думали, що Він іде разом з іншими. Пройшовши день дороги, вони почали шукати Його серед родичів та знайомих.
45 and not finding him, they returned to Jerusalem in search of him.
І, не знайшовши, повернулися до Єрусалима шукати Його.
46 And it came to pass, that after three days they found him in the temple sitting in the midst of the teachers, both listening to them and asking them questions.
Через три дні знайшли Його в Храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
47 And all who heard him were astonished at his understanding and his answers.
Усі, хто Його чув, дивувалися Його розуму та відповідям.
48 And when they saw him, they were amazed; and his mother said to him, Son, why hast thou thus dealt with us? behold, thy father and I have been seeking thee in much distress.
Побачивши Його, вони здивувались, і мати промовила до Нього: ―Дитино, чому Ти так вчинив із нами? Ось Твій батько і я з хвилюванням шукали Тебе.
49 And he said to them, Why is it that ye have been seeking me? Did ye not know that I must be about my Father's business?
Але Він відповів їм: ―Чому ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути в тому, що належить Моєму Отцю?
50 And they understood not what he spoke to them.
Але вони не зрозуміли слів, які Він їм сказав.
51 And he went down with them, and came to Nazareth, and was subject to them. And his mother kept all these things in her heart.
Після цього вони повернулися до Назарета, і Він слухався їх. Мати Його зберігала всі ці слова у своєму серці.
52 And Jesus increased in wisdom and stature, and in favor with God and men.
Ісус же зростав мудрістю, ростом і благодаттю у Бога та людей.
