John 17
1 When Jesus had thus spoken, he lifted up his eyes to heaven, and said, Father! the hour is come; glorify thy Son, that the Son may glorify thee;
Сказавши це, Ісус підвів очі до неба й промовив: ―Отче, прийшов час. Прослав Свого Сина, щоб Син прославив Тебе!
2 according as thou gavest him authority over all flesh, that he should give everlasting life to all whom thou hast given him. (aiōnios g166)
Ти дав Йому владу над усіма людьми, щоб Він дарував вічне життя всім тим, кого Ти Йому дав. (aiōnios g166)
3 And this is the everlasting life, to know thee, the only true God, and Jesus Christ whom thou didst send. (aiōnios g166)
Адже вічне життя в тому, щоб вони пізнали Тебе, єдиного істинного Бога, та Ісуса Христа, Якого Ти надіслав. (aiōnios g166)
4 I have glorified thee on the earth, having finished the work which thou gavest me to do;
Я прославив Тебе на землі, закінчивши справу, яку Ти Мені доручив зробити.
5 and now, Father! do thou glorify me with thyself, with the glory which I had with thee before the world was.
А тепер, Отче, прослав Мене у Себе славою, яку Я мав у Тебе до початку світу.
6 I manifested thy name to the men whom thou gavest me out of the world. Thine they were, and thou gavest them to me; and they have kept thy word.
Я відкрив Твоє ім’я тим людям, яких Ти Мені дав зі світу. Вони були Твоїми, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє Слово.
7 Now they know that all things whatever thou hast given me are from thee;
Тепер вони знають, що все, що Ти Мені дав, походить від Тебе,
8 for I have given to them the words which thou hast given me; and they received them, and knew surely that I came forth from thee, and believed that thou didst send me.
бо Я дав їм слова, які Ти Мені дав. Вони їх прийняли й зрозуміли, що Я справді від Тебе прийшов, і повірили, що Ти Мене послав.
9 I pray for them; I pray not for the world, but for those whom thou hast given me; for they are thine;
Я молюся за них. Не молюся за світ, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої.
10 and all things that are mine are thine, and thine are mine; and I am glorified in them.
Усе, що Я маю, – Твоє, а все Твоє – Моє. І Я прославився через них.
11 And I am no longer in the world; and they are in the world, and I come to thee. Holy Father! keep them in thy name which thou hast given me, that they may be one, even as we are.
Я більше не є у світі, але вони є у світі, Я ж іду до Тебе. Отче Святий, збережи їх у Твоє ім’я – тих, кого Ти дав Мені, щоб вони були одне, як і Ми.
12 While I was with them, I kept them in thy name which thou hast given me, and guarded them; and no one of them is lost except the son of perdition, that the Scripture may be fulfilled.
Поки Я був із ними, Я беріг їх у Твоє ім’я, яке Ти Мені дав. Я їх зберіг, і жоден із них не загинув, окрім сина загибелі, щоб здійснилося Писання.
13 But now I come to thee; and these things I speak in the world, that they may have my joy made full in them.
Зараз же Я йду до Тебе, але поки Я ще у світі, кажу це, щоб вони мали повноту Моєї радості в собі.
14 I have given them thy word; and the world hath hated them, because they are not of the world, even as I am not of the world.
Я дав їм Твоє Слово, і світ зненавидів їх, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
15 I do not pray thee to take them out of the world, but to keep them from evil.
Я не молюся, щоб Ти забрав їх зі світу, а щоб зберіг їх від злого.
16 They are not of the world, even as I am not of the world.
Вони не від світу, як і Я не від світу.
17 Sanctify them in thy truth; thy word is truth.
Освяти їх Своєю істиною: Твоє Слово – істина.
18 As thou didst send me into the world, I also sent them into the world.
Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ.
19 And in their behalf I sanctify myself, that they also may be sanctified in the truth.
Я освячую Себе за них, щоб вони були освячені істиною.
20 Yet not for these alone do I pray, but also for those who believe in me through their word;
Я молюся не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово,
21 that they all may be one; as thou, Father, art in me and I in thee, that they also may be in us, that the world may believe that thou didst send me.
щоб усі вони були одне, як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі. Нехай вони будуть у Нас, щоби світ повірив, що Ти послав Мене.
22 And the glory which thou hast given me, I have given them, that they may be one, even as we are one;
Я дав їм славу, яку Ти дав Мені, щоб вони були одне, як і Ми одне.
23 I in them, and thou in me, that they may be made perfect in one, that the world may know that thou hast sent me, and hast loved them, as thou hast loved me.
Я в них, а Ти – в Мені, щоб вони були досконалі в єдності, щоб світ пізнав, що Ти послав Мене і що Ти полюбив їх, як і Мене полюбив.
24 Father! as to that which thou hast given me, I desire that they also be with me where I am, that they may behold my glory which thou hast given me; for thou lovedst me before the foundation of the world.
Отче, Я хочу, щоб ті, кого Ти Мені дав, були зі Мною там, де Я, і побачили Мою славу, яку Ти Мені дав, бо ти полюбив Мене до створення світу.
25 Righteous Father! and yet the world knew thee not! but I knew thee, and these knew that thou didst send me.
Отче праведний, світ Тебе не знає, але Я Тебе знаю, і вони знають, що Ти послав Мене.
26 And I made known to them thy name, and will make it known; that the love wherewith thou hast loved me may be in them, and I in them.
Я відкрив їм Твоє ім’я і ще відкрию, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, була в них і щоб Я був у них.
