Titus 1
1 Paul, a servant of God, and an apostle of Jesus Christ, according to the faith of the chosen ones of God, and an acknowledging of truth that [is] according to piety,
Павел, слуга Божий, апостол же Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і зрозумінню правди, що по благочестю,
2 on hope of continuous life, which God, who does not lie, promised before times of ages (aiōnios g166)
в надїї вічнього життя, котре обітував Бог, що не обманює, перед вічними часами, (aiōnios g166)
3 (and He revealed His word in [His] own times), in preaching, which I was entrusted with, according to a charge of God our Savior,
явив же часу свого слово своє проповіданнєм, котре менї доручено по повелінню Спасителя нашого Бога.
4 to Titus—true child according to a common faith: Grace, [[kindness, ]] peace, from God the Father and the Lord Jesus Christ our Savior!
Титу, правдивому синові по спільній вірі: Благодать, милость, мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа, Спаса нашого.
5 For this cause I left you in Crete, that you may arrange the things lacking, and may set elders down in every city, as I appointed to you,
На те зоставив я тебе в Критї, щоб остальне довів до ладу і настановив до всїх городах пресвитерів, як я тобі повелїв.
6 if anyone is blameless, a husband of one wife, having believing children, not under accusation of riotous living or insubordinate—
Коли хто непорочен, однієї жінки муж, мав вірних дітей, недокорених за розврат, або непокірних.
7 for it is required of the overseer to be blameless, as God’s steward, not self-pleased, nor prone to anger, not given to wine, not an abuser, not given to shameful gain,
Треба бо єпископу без пороку бути, яко Божому доморядникові, щоб не собі годив, не був гнївливий, не пяниця, не сварливий, не жадний поганого надбання,
8 but a lover of strangers, a lover of [the] good, sober-minded, righteous, holy, self-controlled,
а був гостинний, любив добре, (у всьому) мірний, праведний, преподобний, вдержливий,
9 holding—according to the teaching—to the steadfast word, that he may also be able to exhort in the sound teaching, and to convict the deniers;
щоб державсь вірного слова по науцї, щоб умів і напоминати здоровою наукою і докоряти противних.
10 for there are many both insubordinate, vain-talkers, and mind-deceivers—especially those of the circumcision—
Багато бо непокірних, марномовцїв і обманщиків, найбільше ж которі з обрізання,
11 whose mouths must be covered, who overturn whole households, teaching what things it should not, for [the] sake of shameful gain.
їм треба роти позатуляти; вони всі доми розвертають, навчаючи чого не треба, ради скверного надбання.
12 A certain one of them, a prophet of their own, said, “Cretans! Always liars, evil beasts, lazy bellies!”
Сказав же один о них, власний їх пророк: Критяне завсїди брехуни, люті зьвіри, черева лїниві.
13 This testimony is true; for which cause convict them sharply, that they may be sound in the faith,
Вірне се сьвідченнє. З сієї ж то причини докоряй їх нещадно, щоб здорові були в вірі,
14 not giving heed to Jewish fables and commands of men, turning themselves away from the truth.
не вважаючи на жидівські байки, нї на заповіді людей, що одвертають ся од правди.
15 All things, indeed, [are] pure to the pure, and nothing [is] pure to the defiled and unsteadfast, but even the mind and the conscience of them [is] defiled.
Все чисте чистим; опоганеним же та невірним нїщо не чисте, а опоганив ся і розум їх і совість.
16 They profess to know God, but they deny [Him] by their works, being abominable, and disobedient, and disapproved to every good work.
Визнають, що знають Бога, а дїлами одрікають ся від Него, бувши гидкими і непокірними і до всякого діла доброго неспосібними.
