Psalms 38
1 A PSALM OF DAVID. “TO CAUSE TO REMEMBER.” YHWH, do not reprove me in Your wrath, Nor discipline me in Your fury.
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 For Your arrows have come down on me, And You let down Your hand on me.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 Soundness is not in my flesh, Because of Your indignation, Peace is not in my bones, Because of my sin.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 For my iniquities have passed over my head, As a heavy burden—too heavy for me.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 Stunk—my wounds have become corrupt, Because of my folly.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 I have been bent down, I have been bowed down—to excess, I have gone mourning all the day.
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 For my flanks have been full of drought, And soundness is not in my flesh.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 I have been feeble and struck—to excess, I have roared from disquietude of heart.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Lord, all my desire [is] before You, And my sighing has not been hid from You.
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 My heart [is] panting, my power has forsaken me, And the light of my eyes, Even they are not with me.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 My lovers and my friends stand aloof from before my plague. And my neighbors have stood far off.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 And those seeking my soul lay a snare, And those seeking my evil Have spoken mischievous things, And they meditate [on] deceits all the day.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 And I, as deaf, do not hear. And as a mute one who does not open his mouth.
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 Indeed, I am as a man who does not hear, And in his mouth are no reproofs.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 Because for You, O YHWH, I have waited, You answer, O Lord my God.
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 When I said, “Lest they rejoice over me, In the slipping of my foot they magnified themselves against me.”
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 For I am ready to halt, And my pain [is] continually before me.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 For I declare my iniquity, I am sorry for my sin.
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 And my enemies [are] lively, They have been strong, and those hating me without cause, Have been multiplied.
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 And those paying evil for good accuse me, Because of my pursuing good.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 Do not forsake me, O YHWH, My God, do not be far from me,
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 Hurry to help me, O Lord, my salvation!
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
