Luke 1
1 Seeing that many took in hand to set in order a narration of the matters that have been fully assured among us,
Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами,
2 as they delivered to us, who from the beginning became eyewitnesses, and officers of the word,
у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова,
3 it seemed good also to me, having followed from the first after all things exactly, to write to you in order, most noble Theophilus,
то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно,
4 that you may know the certainty of the things wherein you were instructed.
щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
5 There was in the days of Herod, the king of Judea, a certain priest, by name Zacharias, of the division of Abijah, and his wife of the daughters of Aaron, and her name Elizabeth;
За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія, та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона.
6 and they were both righteous before God, going on in all the commands and righteousnesses of the LORD blameless,
Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа.
7 and they had no child, because that Elizabeth was barren, and both were advanced in their days.
У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
8 And it came to pass, in his acting as priest, in the order of his division before God,
Одного разу, коли [Захарія] за порядком своєї черги служив перед Богом,
9 according to the custom of the priesthood, his lot was to make incense, having gone into the temple of the LORD,
згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити.
10 and all the multitude of the people were praying outside, at the hour of the incense.
Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
11 And there appeared to him a messenger of the LORD standing on the right side of the altar of the incense,
Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння.
12 and Zacharias, having seen, was troubled, and fear fell on him;
Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
13 and the messenger said to him, “Do not fear, Zacharias, for your supplication was heard, and your wife Elizabeth will bear a son to you, and you will call his name John,
Але ангел сказав йому: ―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван.
14 and there will be joy to you, and gladness, and many will rejoice at his birth,
Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню.
15 for he will be great before the LORD, and wine and strong drink he may not drink, and he will be full of the Holy Spirit, even from his mother’s womb;
Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері.
16 and he will turn many of the sons of Israel to the LORD their God,
І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого.
17 and he will go before Him, in the spirit and power of Elijah, to turn hearts of fathers to children, and disobedient ones to the wisdom of righteous ones, to make ready for the LORD, a people prepared.”
Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.
18 And Zacharias said to the messenger, “Whereby will I know this? For I am aged, and my wife is advanced in her days?”
Захарія відповів ангелу: ―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
19 And the messenger answering said to him, “I am Gabriel, who has been standing near before God, and I was sent to speak to you, and to proclaim this good news to you,
Ангел у відповідь сказав йому: ―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку,
20 and behold, you will be silent, and not able to speak, until the day that these things will come to pass, because you did not believe my words that will be fulfilled in their season.”
але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
21 And the people were waiting for Zacharias, and wondering at his lingering in the temple,
Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі.
22 and having come out, he was not able to speak to them, and they perceived that he had seen a vision in the temple, and he was beckoning to them, and remained mute.
Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. [Захарія] звертався до них знаками та залишався німим.
23 And it came to pass, when the days of his service were fulfilled, he went away to his house,
Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому.
24 and after those days, his wife Elizabeth conceived, and hid herself five months, saying,
Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи:
25 “Thus the LORD has done to me, in days in which He looked on [me], to take away my reproach among men.”
«Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
26 And in the sixth month the messenger Gabriel was sent by God, to a city of Galilee, the name of which [is] Nazareth,
Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет,
27 to a virgin, betrothed to a man, whose name [is] Joseph, of the house of David, and the name of the virgin [is] Mary.
до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
28 And the messenger having come in to her, said, “Greetings, favored one, the LORD [is] with you; blessed [are] you among women”;
Прийшовши до неї, ангел промовив: ―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
29 and she, having seen, was troubled at his word, and was reasoning of what kind this salutation may be.
Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
30 And the messenger said to her, “Do not fear, Mary, for you have found favor with God;
Ангел відповів їй: ―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога.
31 and behold, you will conceive in the womb, and will bring forth a Son, and call His Name Jesus;
Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус.
32 He will be great, and He will be called Son of the Highest, and the LORD God will give Him the throne of His father David,
Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.
33 and He will reign over the house of Jacob for all ages; and of His kingdom there will be no end.” (aiōn g165)
Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця. (aiōn g165)
34 And Mary said to the messenger, “How will this be, seeing I do not know a husband?”
Марія відповіла ангелу: ―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
35 And the messenger answering said to her, “The Holy Spirit will come on you, and the power of the Highest will overshadow you, therefore also the holy-begotten thing will be called Son of God;
У відповідь ангел сказав: ―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим.
36 and behold, Elizabeth, your relative, she also has conceived a son in her old age, and this is the sixth month to her who was called barren;
Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною,
37 because nothing will be impossible with God.”
бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
38 And Mary said, “Behold, the maidservant of the LORD; let it be to me according to your saying,” and the messenger went away from her.
Марія відповіла: ―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
39 And Mary having arisen in those days, went into the hill-country, with haste, to a city of Judea,
Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних.
40 and entered into the house of Zacharias, and greeted Elizabeth.
Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
41 And it came to pass, when Elizabeth heard the salutation of Mary, the baby leapt in her womb; and Elizabeth was filled with the Holy Spirit,
Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
42 and spoke out with a loud voice and said, “Blessed [are] you among women, and blessed [is] the Fruit of your womb;
Вона голосно промовила: ―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш!
43 and from where [is] this to me, that the mother of my Lord might come to me?
І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене?
44 For behold, when the voice of your salutation came to my ears, the baby in my womb leapt in gladness;
Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості.
45 and blessed [is] she who believed, for there will be a completion to the things spoken to her from the LORD.”
Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
46 And Mary said, “My soul magnifies the LORD,
І сказала Марія: «Величає душа моя Господа,
47 And my spirit was glad on God my Savior,
та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
48 Because He looked on the lowliness of His maidservant, For behold, from now on all the generations will call me blessed,
бо зглянувся Він на покору раби Своєї. Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
49 For He who is mighty did great things to me, And holy [is] His Name,
бо велике вчинив мені Всемогутній. Святе ім’я Його!
50 And His kindness [is] to generations of generations, To those fearing Him;
Милість Свою Він [показує] з роду в рід тим, хто боїться Його.
51 He did powerfully with His arm, He scattered abroad the proud in the thought of their heart,
Він зробив велику справу Своєю рукою, розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
52 He brought down the mighty from thrones, And He exalted the lowly,
Скинув сильних з престолу та підняв принижених.
53 He filled the hungry with good, And the rich He sent away empty;
Голодних нагодував благами, а заможних відіслав ні з чим.
54 He has taken hold of His servant Israel, To remember kindness,
Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму, згадавши милість,
так, як обіцяв батькам нашим, Авраамові та нащадкам його повіки!» (aiōn g165)
56 And Mary remained with her about three months, and turned back to her house.
Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
57 And to Elizabeth was the time fulfilled for her bringing forth, and she bore a son,
Коли настав час, Єлизавета народила сина.
58 and the neighbors and her relatives heard that the LORD was making His kindness great with her, and they were rejoicing with her.
І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею.
59 And it came to pass, on the eighth day, they came to circumcise the child, and they were calling him by the name of his father, Zacharias,
Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія.
60 and his mother answering said, “No, but he will be called John.”
Але мати його відповіла: ―Ні! Він буде називатися Іван.
61 And they said to her, “There is none among your relatives who is called by this name,”
А вони сказали їй: ―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
62 and they were making signs to his father, what he would wish him to be called,
Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати.
63 and having asked for a tablet, he wrote, saying, “John is his name”; and they all wondered;
Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися.
64 and his mouth was opened immediately, and his tongue, and he was speaking, praising God.
Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога.
65 And fear came on all those dwelling around them, and in all the hill-country of Judea were all these sayings spoken of,
І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події.
66 and all who heard laid them up in their hearts, saying, “What then will this child be?” And the hand of the LORD was with him.
Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
67 And his father Zacharias was filled with the Holy Spirit, and prophesied, saying,
Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
68 “Blessed [is] the LORD, the God of Israel, Because He looked on, And worked redemption for His people,
«Благословен Господь, Бог Ізраїлю, бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
69 And raised a horn of salvation to us, In the house of His servant David,
Він підняв нам ріг спасіння у домі Давида, слуги Свого,
як заповів колись у давнину через вуста Своїх святих пророків, (aiōn g165)
71 Salvation from our enemies, And out of the hand of all hating us,
що визволить нас від ворогів наших та від усіх, хто ненавидить нас.
72 To do kindness with our fathers, And to be mindful of His holy covenant,
Він проявив милість до батьків наших, пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
73 An oath that He swore to Abraham our father,
обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму, –
74 To give to us, without fear, Having been delivered out of the hand of our enemies,
визволити нас від руки ворогів, щоб ми служили Йому без страху
75 To serve Him, in holiness and righteousness Before Him, all the days of our life.
у святості й праведності перед лицем Його в усі дні наші.
76 And you, child, Prophet of the Highest will you be called; For you will go before the face of the LORD, To prepare His ways.
І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, готуючи шляхи Йому,
77 To give knowledge of salvation to His people In forgiveness of their sins,
щоб дати пізнання спасіння народові Його, через прощення гріхів їхніх.
78 Through the yearnings of our God, In which the rising from on high looked on us,
Через велику милість Бога нашого, з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
79 To give light to those sitting in darkness and death-shade, To guide our feet to a way of peace.”
щоб засіяти над тими, що живуть у темряві й у тіні смерті, спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
80 And the child grew, and was strengthened in spirit, and he was in the deserts until the day of his showing to Israel.
Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
