Acts 11
1 And the apostles and the brothers who are in Judea heard that the nations also received the word of God,
Почули ж апо́столи й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли́ Слово Боже.
2 and when Peter came up to Jerusalem, those of circumcision were contending with him,
І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання,
3 saying, “You went in to uncircumcised men, and ate with them!”
кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“
4 And Peter having begun, set [it] forth to them in order, saying,
Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
5 “I was in the city of Joppa praying, and I saw in a trance a vision, a certain vessel coming down, as a great sheet by four corners being let down out of Heaven, and it came to me;
„Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
6 at which having looked steadfastly, I was considering, and I saw the four-footed beasts of the earth, and the wild beasts, and the creeping things, and the birds of the sky;
Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.
7 and I heard a voice saying to me, Having risen, Peter, slay and eat;
І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“
8 and I said, Not so, Lord, because anything common or unclean has at no time entered into my mouth;
А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“
9 and a voice answered me a second time out of Heaven, What God cleansed, you do not declare common.
І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“
10 And this happened three times, and again was all drawn up to Heaven,
І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.
11 and behold, immediately, three men stood at the house in which I was, having been sent from Caesarea to me,
І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз.
12 and the Spirit said to me to go with them, doubting nothing, and these six brothers also went with me, and we entered into the house of the man,
І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.
13 he also declared to us how he saw the messenger standing in his house, and saying to him, Send men to Joppa, and call for Simon, who is surnamed Peter,
І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром,
14 who will speak sayings by which you will be saved, you and all your house.
він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“.
15 And in my beginning to speak, the Holy Spirit fell on them, even as also on us in the beginning,
А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас.
16 and I remembered the saying of the LORD, how He said, John indeed immersed in water, but you will be immersed in the Holy Spirit;
І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“.
17 if then God gave to them the equal gift as also to us, having believed on the Lord Jesus Christ, I—how was I able to withstand God?”
Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“
18 And they, having heard these things, were silent, and were glorifying God, saying, “Then, indeed, God also gave conversion to life to the nations.”
І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“
19 Those, indeed, therefore, having been scattered abroad, from the tribulation that came after Stephen, went through to Phoenicia, and Cyprus, and Antioch, speaking the word to none except to Jews only;
А ті, хто розпоро́шився від переслідування, що зняло́ся було через Степа́на, перейшли навіть до Фінікі́ї, і Кі́пру, і Антіохі́ї, не звіщаючи сло́ва ніко́му, крім юдеїв.
20 and there were certain of them, men of Cyprus and Cyrene, who having entered into Antioch, were speaking to the Hellenists, proclaiming good news—the Lord Jesus,
А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса.
21 and the hand of the LORD was with them, a great number also, having believed, turned to the LORD.
І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!
22 And the account was heard in the ears of the assembly that [is] in Jerusalem concerning them, and they sent forth Barnabas to go through to Antioch,
І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву.
23 who, having come, and having seen the grace of God, was glad, and was exhorting all with purpose of heart to cleave to the LORD,
А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
24 because he was a good man, and full of the Holy Spirit, and of faith, and a great multitude was added to the LORD.
Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа!
25 And Barnabas went forth to Tarsus, to seek for Saul,
Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати.
26 and having found him, he brought him to Antioch, and it came to pass that they assembled together a whole year in the assembly, and taught a great multitude, and the disciples were first called Christians in Antioch.
А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів.
27 And in those days there came from Jerusalem prophets to Antioch,
Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї.
28 and one of them, by name Agabus, having stood up, signified through the Spirit a great scarcity is about to be throughout all the world—which also came to pass in the time of Claudius Caesar—
І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був.
29 and the disciples, according as anyone was prospering, determined each of them to send for ministry to the brothers dwelling in Judea,
Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.
30 which also they did, having sent to the elders by the hand of Barnabas and Saul.
Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших.
