Psalms 146

1 Hallelujah. Praise, O my soul, the Lord.

Алілуя!

2 I will praise the Lord throughout my life: I will sing praises unto my God while I have any being.

хвалитиму Господа, поки живу́, співатиму Богу моє́му, аж поки існую!

3 Put not your trust in princes, in the son of man, in whom there is no salvation.

Не наді́йтесь на князів, на лю́дського сина, бо в ньому спасі́ння нема:

4 When his spirit goeth forth, he returneth to his [native] earth: on that very day perish his thoughts.

вийде дух його — і він до своєї землі поверта́ється, — того дня його за́думи гинуть!

5 [But] happy is he who hath the God of Jacob for his help, whose hope is on the Lord his God;

Блаженний, кому́ його поміч — Бог Яковів, що надія його — на Господа, Бога його́,

6 Who hath made heaven, and earth, the sea, and all that is therein; who keepeth truth for ever;

що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,

7 Who executeth justice for the oppressed: who giveth bread to the hungry: the Lord looseneth the prisoners;

правосу́ддя вчиняє покри́вдженим, що хліба голодним дає! Госпо́дь в'язнів розв'язує,

8 The Lord causeth the blind to see; the Lord raiseth up those who are bowed down; the Lord loveth the righteous:

Господь очі сліпим відкриває, Господь випросто́вує зі́гнутих, Господь милує праведних!

9 The Lord guardeth the strangers; the fatherless and widow he helpeth up; but the way of the wicked he maketh crooked.

Господь обороняє прихо́дьків, сироту́ та вдови́цю підтримує, а дорогу безбожних викри́влює!

10 The Lord will reign for ever, even thy God, O Zion, unto all generations. Hallelujah.

Хай царю́є навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілу́я!