Job 26
1 Then answered Job, and said,
А Йов відповів та й сказав:
2 What assistance hast thou given to the powerless? [how] hast thou helped the arm without strength?
„Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
3 How hast thou counselled the unwise? and what sound wisdom hast thou made known so plentifully?
Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
4 To whom hast thou told words? and whose spirit came from thee?
Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
5 The departed are called into being beneath the waters, and their inhabitants.
Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
6 Naked is the nether world before him, and there is no covering for the place of corruption. (Sheol h7585)
Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну. (Sheol h7585)
7 He stretched out the north over empty space; he suspended the earth on nothing;
Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
8 He bound up the waters in his clouds; and the cloud bursteth not under their weight;
Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
9 He closed up the surface of his throne, spreading over it his cloud;
Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
10 A fixed limit he compassed off over the face of the waters, for the division of the light and darkness.
На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
11 The pillars of heaven tremble greatly, and are astounded at his rebuke.
Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
12 By his power he split in pieces the sea, and by his understanding he crushed [its] pride:
Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
13 By his breath the heavens [acquired] beauty; his hand hath created the flying serpent.
Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
14 Lo, these are ends of his ways; for how slight a whisper is heard [by us] of him! but the thunder of his mighty deeds who can understand?
Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“
