Job 27
1 And Job continued taking up his parable, and said,
І Йов далі вів мову свою та й казав:
2 As God liveth, who hath removed justice from me; and by the Almighty, who hath embittered my soul:
„ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
3 All the while my breath is in me, and the spirit of God is in my nostrils;
і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
4 Shall my lips not speak any wrong, nor shall my tongue utter deceit.
неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
5 Far be it from me that I should justify you; till I depart hence will I not allow [any one] to take my integrity away from me.
Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
6 I have laid fast hold on my righteousness, and I will not let it go: my heart shall not reproach me [for my conduct] during all my life.
за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
7 Like the wicked is [therefore] my enemy, and he that riseth up against me like a wrong-doer.
нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
8 For what is the hope of the hypocrite, when he hath gained unjust wealth, when God casteth forth his soul?
Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
9 Will God hear his cry, when distress cometh upon him?
Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
10 Or can he find delight in the Almighty? can he call on God at all times?
Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
11 I will instruct you concerning what is in the hand of God: [the way] which is with the Almighty will I not conceal.
Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
12 Lo! ye yourselves have all beheld it: why is it then that ye deal in such vanities?
таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
13 This is the portion of a wicked man with God, and the portion of tyrants, which they shall receive from the Almighty.
Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
14 If his children be multiplied, it is only for the sword; and his offspring will not be satisfied with bread.
Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
15 Those of his that are left to escape will be buried by death; and his widows will not be able to weep.
Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
16 Though he heap up silver as the dust, and prepare garments [as plentifully] as the clay:
Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
17 He may prepare, but the righteous will clothe himself [therewith], and the silver the innocent will divide.
то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
18 He buildeth his house like the moth, and like a hut that a keeper hath made.
Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
19 Rich will he lie down, but will not be gathered [into the grave]: one openeth his eyes, and he is no more.
він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
20 Like a flood will terror overtake him, in the night a tempest will steal him away.
Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
21 The east wind will lift him up, and he must be gone; and it hurleth him like a storm out of his place.
східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
22 And [God] will cast [evil] upon him, and bare no pity: out of his hand [his wealth] will surely escape.
Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
23 Men will clap their hands over him, and will hiss after him out of his place.
Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
