John 7
1 After these things Jesus walked in Galilee: for he would not walk in Jewry, because the Jews sought to kill him.
І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотів бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
2 Now the Jews’ feast of tabernacles was at hand.
Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
3 His brethren therefore said unto him, Depart hence, and go into Judæa, that thy disciples also may see the works that thou doest.
Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої виділи діла Твої, що робиш.
4 For [there is] no man [that] doeth any thing in secret, and he himself seeketh to be known openly. If thou do these things, shew thyself to the world.
Ніхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
5 For neither did his brethren believe in him.
Бо й брати Його не вірували в Него.
6 Then Jesus said unto them, My time is not yet come: but your time is alway ready.
Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
7 The world cannot hate you; but me it hateth, because I testify of it, that the works thereof are evil.
Не може сьвіт ненавидіти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що діла його лихі.
8 Go ye up unto this feast: I go not up yet unto this feast; for my time is not yet full come.
Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
9 When he had said these words unto them, he abode [still] in Galilee.
Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10 But when his brethren were gone up, then went he also up unto the feast, not openly, but as it were in secret.
Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11 Then the Jews sought him at the feast, and said, Where is he?
Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12 And there was much murmuring among the people concerning him: for some said, He is a good man: others said, Nay; but he deceiveth the people.
І було багато говірки про Него в народі: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Ні, а зводить народ.
13 Howbeit no man spake openly of him for fear of the Jews.
Та ніхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14 Now about the midst of the feast Jesus went up into the temple, and taught.
Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15 And the Jews marvelled, saying, How knoweth this man letters, having never learned?
І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16 Jesus answered them, and said, My doctrine is not mine, but his that sent me.
Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
17 If any man will do his will, he shall know of the doctrine, whether it be of God, or [whether] I speak of myself.
Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголи.
18 He that speaketh of himself seeketh his own glory: but he that seeketh his glory that sent him, the same is true, and no unrighteousness is in him.
Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
19 Did not Moses give you the law, and [yet] none of you keepeth the law? Why go ye about to kill me?
Хиба не Мойсей дав вам закон? а ніхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
20 The people answered and said, Thou hast a devil: who goeth about to kill thee?
Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
21 Jesus answered and said unto them, I have done one work, and ye all marvel.
Відказав Ісус і рече їм: Одно діло зробив я, і всі дивуєтесь.
22 Moses therefore gave unto you circumcision; (not because it is of Moses, but of the fathers; ) and ye on the sabbath day circumcise a man.
Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
23 If a man on the sabbath day receive circumcision, that the law of Moses should not be broken; are ye angry at me, because I have made a man every whit whole on the sabbath day?
Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
24 Judge not according to the appearance, but judge righteous judgment.
Не судіть по виду, а праведний суд судїть.
25 Then said some of them of Jerusalem, Is not this he, whom they seek to kill?
Казали тодї деякі з Єрусалимців: Чи не се Той, що шукають убити Його?
26 But, lo, he speaketh boldly, and they say nothing unto him. Do the rulers know indeed that this is the very Christ?
ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справді не взнали князі, що Він справді Христос?
27 Howbeit we know this man whence he is: but when Christ cometh, no man knoweth whence he is.
Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же, як прийде, ніхто не знати ме, звідкіля Він.
28 Then cried Jesus in the temple as he taught, saying, Ye both know me, and ye know whence I am: and I am not come of myself, but he that sent me is true, whom ye know not.
Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
29 But I know him: for I am from him, and he hath sent me.
Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
30 Then they sought to take him: but no man laid hands on him, because his hour was not yet come.
Шукали тодї, щоб схопити Його, та ніхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
31 And many of the people believed on him, and said, When Christ cometh, will he do more miracles than these which this [man] hath done?
Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
32 The Pharisees heard that the people murmured such things concerning him; and the Pharisees and the chief priests sent officers to take him.
Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
33 Then said Jesus unto them, Yet a little while am I with you, and [then] I go unto him that sent me.
Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
34 Ye shall seek me, and shall not find [me]: and where I am, [thither] ye cannot come.
Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
35 Then said the Jews among themselves, Whither will he go, that we shall not find him? will he go unto the dispersed among the Gentiles, and teach the Gentiles?
Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
36 What [manner of] saying is this that he said, Ye shall seek me, and shall not find [me]: and where I am, [thither] ye cannot come?
Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
37 In the last day, that great [day] of the feast, Jesus stood and cried, saying, If any man thirst, let him come unto me, and drink.
В останній же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
38 He that believeth on me, as the scripture hath said, out of his belly shall flow rivers of living water.
Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
39 (But this spake he of the Spirit, which they that believe on him should receive: for the Holy Ghost was not yet [given]; because that Jesus was not yet glorified.)
Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
40 Many of the people therefore, when they heard this saying, said, Of a truth this is the Prophet.
Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справді пророк,
41 Others said, This is the Christ. But some said, Shall Christ come out of Galilee?
инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
42 Hath not the scripture said, That Christ cometh of the seed of David, and out of the town of Bethlehem, where David was?
Чи не глаголе ж писаннє, що з насіння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
43 So there was a division among the people because of him.
Тодї повстало роздїленнє в народі через Него.
44 And some of them would have taken him; but no man laid hands on him.
Деякі ж з них хотіли схопити Його; тільки ж ніхто не зняв на Него рук.
45 Then came the officers to the chief priests and Pharisees; and they said unto them, Why have ye not brought him?
Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
46 The officers answered, Never man spake like this man.
Відказали слуги: Ніколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
47 Then answered them the Pharisees, Are ye also deceived?
Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
48 Have any of the rulers or of the Pharisees believed on him?
Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
49 But this people who knoweth not the law are cursed.
А сей народ, що не знає закону, проклятий.
50 Nicodemus saith unto them, (he that came to Jesus by night, being one of them, )
Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
51 Doth our law judge [any] man, before it hear him, and know what he doeth?
Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
52 They answered and said unto him, Art thou also of Galilee? Search, and look: for out of Galilee ariseth no prophet.
Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
53 And every man went unto his own house.
пійшов кожен до дому свого.
