Job 39
1 Know you the time when the wild goats of the rock bring forth? or can you mark when the hinds do calve?
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
2 Can you number the months that they fulfill? or know you the time when they bring forth?
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
3 They bow themselves, they bring forth their young ones, they cast out their sorrows.
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
4 Their young ones are in good looking, they grow up with corn; they go forth, and return not unto them.
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
5 Who has sent out the wild ass free? or who has loosed the bands of the wild ass?
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
6 Whose house I have made the wilderness, and the barren land his dwellings.
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
7 He scorns the multitude of the city, neither regards he the crying of the driver.
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
8 The range of the mountains is his pasture, and he searches after every green thing.
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
9 Will the unicorn (ox) be willing to serve you, or abide by your crib?
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
10 Can you bind the unicorn (ox) with his band in the furrow? or will he harrow the valleys after you?
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
11 Will you trust him, because his strength is great? or will you leave your labour to him?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
12 Will you believe him, that he will bring home your seed, and gather it into your barn?
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
13 Gave you the goodly wings unto the peacocks? or wings and feathers unto the ostrich?
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
14 Which left her eggs in the earth, and warms them in dust,
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
15 And forgets that the foot may crush them, or that the wild beast may break them.
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
16 She is hardened against her young ones, as though they were not her's: her labour is in vain without fear;
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
17 Because God has deprived her of wisdom, neither has he imparted to her understanding.
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
18 What time she lifts up herself on high, she scorns the horse and his rider.
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
19 Have you given the horse strength? have you clothed his neck with thunder?
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
20 Can you make him afraid as a grasshopper? the glory of his nostrils is terrible.
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
21 He paws in the valley, and rejoices in his strength: he goes on to meet the armed men.
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
22 He mocks at fear, and is not affrighted; neither turns he back from the sword.
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
23 The quiver rattles against him, the glittering spear and the shield.
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
24 He swallows the ground with fierceness and rage: neither believes he that it is the sound of the trumpet.
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
25 He says among the trumpets, Ha, ha; and he smells the battle far off, the thunder of the captains, and the shouting.
При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
26 Does the hawk fly by your wisdom, and stretch her wings toward the south?
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
27 Does the eagle mount up at your command, and make her nest on high?
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
28 She dwells and abides on the rock, upon the crag of the rock, and the strong place.
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
29 From thence she seeks the prey, and her eyes behold far off.
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
30 Her young ones also suck up blood: and where the slain are, there is she.
а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
