Luke 10
1 THEN after these things the Lord appointed other seventy persons also, and sent them, two and two before his face, into every city and place, whither he himself designed to go.
Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
2 He said therefore unto them, The harvest indeed is plenteous, but the labourers few: pray ye therefore to the Lord of the harvest, that he would send out labourers into his harvest.
Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
3 Go forth! behold, I send you out as lambs in the midst of wolves.
Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
4 Carry neither purse, nor scrip, nor sandals: and stay to salute no man on the road.
Не носіть калитки, нї торбини, ні обувя, і нїкого в дорозі не витайте.
5 And into whatever house ye enter, first say, Peace be to this house.
У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
6 And if the Son of peace be there, your peace shall rest upon it; but if not, it shall return back to you again.
і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
7 And in the same family abide, eating and drinking such as they have: for the labourer is worthy of his hire. Go not about from house to house.
У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що в в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
8 And into whatsoever city ye enter, and they welcome you, eat whatever is set before you:
І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед, вами,
9 and heal the sick that are therein, and say unto them, The kingdom of God is come nigh unto you.
і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть ім: Наближилось до вас царство Боже.
10 And into whatsoever city ye enter, and they receive you not, go out into the streets of it, and say,
У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
11 Even the dust of your city, which sticks to us, we shake off against you: nevertheless this know, that the kingdom of God is come near to you.
І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
12 Now I tell you, that it shall be more tolerable for Sodom in that day, than for that city.
Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, ніж городові тому.
13 Wo to thee Chorazin! wo to thee Bethsaida! for if the miracles which have been done in thee, had been done in Tyre and Sidon, long ago sitting in sackcloth and ashes, would they have repented.
Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
14 But it shall be more tolerable for Tyre and Sidon in the judgment than for you.
Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, ніж вам.
І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся. (Hadēs g86)
16 He that heareth you, heareth me; and he that despiseth you, despiseth me; and he that despiseth me, despiseth Him that sent me.
Хто слухав вас, мене слухав; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
17 Then the seventy returned with joy, saying, Lord, even the devils are subject to us through thy name.
І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
18 And he said unto them, I beheld Satan falling as lightning from heaven.
Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
19 Behold, I give you power to tread on serpents and scorpions, and over all the power of the enemy; and nothing shalt in any wise hurt you.
Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й ніщо вам не шкодити ме.
20 Nevertheless, in this rejoice not, that the spirits are made subject to you; but rejoice rather, that your names are inscribed in the heavens.
Тільки ж бо сим не втішайтесь, що духи вам корять ся; втішайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
21 In the same hour Jesus exulted in spirit, and said, I ascribe glory to thee, Father, Lord of heaven and earth, that thou hast hid these things from the wise and intelligent, and hast revealed them to babes: be it so, O Father! since such is thy good pleasure.
Того часу зрадїв духом Ісус, і рече; Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недоліткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось, перед Тобою.
22 All things are given up to me by my Father: and no man knoweth who is the Son, but the Father; and who is the Father, but the Son, and he to whomsoever the Son is pleased to reveal him.
Усе передане мені від Отця; і нїхто не знав, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
23 Then turning to the disciples, he said privately, Blessed are the eyes which see the things which ye see:
І, обернувшись до учеників на самоті, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
24 for I tell you, that many prophets and kings have desired to see the things which ye see, and have not seen them; and to hear the things which ye hear, and have not heard them.
глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотіли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
25 And, behold, a certain doctor of the law arose, to make trial of him, saying, Master, by doing what shall I inherit eternal life? (aiōnios g166)
І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічне насліджу? (aiōnios g166)
26 And he said unto him, What is written in the law? How readest thou?
Він же рече до него: В законі що написано? як читаєш?
27 And he answering said, “Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy might, and with all thy understanding, and thy neighbour as thyself.”
Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
28 And he said unto him, Thou hast answered rightly: this do, and thou shalt live.
Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
29 Then he, desirous to make himself appear a righteous person, said unto Jesus, And who is my neighbour?
Він же, хотївши справдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближній?
30 Then Jesus answering said, A certain man went down from Jerusalem to Jericho, and fell among robbers, who, when they had both stripped him, and covered him with wounds, got off, leaving him half dead.
Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один йшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, дійшли, зоставивши півмертвого.
31 And it so fell out, that a certain priest went down that way, and seeing him, he kept the opposite side of the road.
Случаєм ійшов якийсь священик дорогою цією, і, побачивши його, пройшов мимо.
32 And a Levite also, in the same way, being near the place, came, and seeing him, kept the opposite side of the road.
Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
33 But a certain Samaritan travelling, came by him, and seeing him, was moved with compassion,
Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
34 and coming up to him, bound up his wounds, after pouring on them oil and wine; then setting him on his own beast, he led him to an inn, and took particular care of him.
і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
35 And on the morrow, as he was departing, he took out of his purse two denarii, and gave them to the innkeeper, and said to him, Take great care of him; and whatever farther expence may be incurred, when I return, I will repay thee.
а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
36 Which then of these three do you suppose to be the neighbour of him who fell into the robbers’ hands?
Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
37 And he said, He that shewed mercy towards him. Then said Jesus to him, Go, and do thou exactly the same.
Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тоді йому Ісус: Їди й ти чини так.
38 And it came to pass, as they were travelling, that he entered into a certain village; and a woman, named Martha, received him into her house.
Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він у в одно село, жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
39 And she had a sister called Mary, who sitting down also at the feet of Jesus, hearkened to his discourse.
А була в неї сестра, звана Мария, котра, сівши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
40 But Martha was hurrying about to provide a large entertainment, and coming up to him, she said, Lord, is it no concern to thee, that my sister hath left me to make the whole provision by myself? bid her therefore to assist me.
Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
41 But Jesus answering said to her, Martha, Martha, thou art anxious and disturbing thyself about many things.
Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
42 But of one thing there is need: and Mary hath made her election of that good portion, which shall not be taken away from her.
одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.
