John 1
1 IN the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.
Упочинї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
2 He was in the beginning with God.
Воно було в починї у Бога.
3 All things were made by him; and without him was not one thing made that was made.
Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
4 In him was life; and the life was the light of men.
У Йому життє було: й життв було сьвітлом людям.
5 And the light shineth in darkness; and the darkness did not comprehend it.
І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
6 A man was sent from God, whose name was John.
Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
7 He came for a witness, that he might bear testimony concerning the Light, that all men through him might believe.
Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
8 He was not the Light, but sent that he should bear testimony concerning the Light.
Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
9 He was that true Light, which illumines every man by his coming into the world.
Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
10 He was in the world, and the world was made by him, and the world knew him not.
На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
11 He came unto his peculiar people, and his peculiar people did not receive him.
У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
12 But as many as did receive him, on them he bestowed authority to become children of God, even on those who believe on his name:
Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
13 who were born, not of blood, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but of God.
що не від крові, нї від хотіння тілесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
14 And the Word became incarnate, and tabernacled with us, (and we beheld his glory, the glory as of the only begotten of the Father, ) full of grace and truth.
І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
15 John bore witness concerning him, and cried, saying, This is he of whom I said, He that is coming after me, is before me: because before me he was.
Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
16 And from his plenitude we all have received, even grace corresponding with his grace.
І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
17 For the law was given by Moses, but the grace and the reality came by Jesus Christ.
Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
18 No man hath seen God at any time; the only begotten Son, who is in the bosom of the Father, he hath thoroughly described him.
Бога ніхто не бачив ніколи; единородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
19 And this is the testimony of John, when the Jews sent from Jerusalem priests and Levites, that they should question him, Who art thou?
І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
20 And he confessed, and denied it not; but acknowledged, I am not the Messiah.
І визнав, і не відпер ся; а визвав: Що я не Христос.
21 And they asked him, What then? art thou Elias? and he said, I am not. Art thou that prophet? and he answered, No.
І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
22 Then said they to him, Who art thou? that we may give an answer to those who sent us: What description givest thou of thyself?
Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
23 He said, I am a voice of one crying in the wilderness, Make straight the way for the Lord, as said the prophet Isaiah.
Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
24 And they who were sent, were of the Pharisees.
А послані були з Фарисеїв.
25 And they questioned him, and said to him, Why then dost thou baptise, if thou be not the Messiah, nor Elias, nor that prophet?
І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї їлия, нї пророк.
26 John answered them, saying, I baptise with water: but in the midst of you hath stood a person, whom ye have not known;
Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
27 it is he, though coming after me, who was before me, the thong of whole sandal I am not worthy to untie.
се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєя розвязати ременя обувя Його.
28 These things were done in Bethabara beyond Jordan, where John was baptising.
Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
29 The next day John seeth Jesus coming to him, and saith, Behold the Lamb of God, who taketh away the sin of the world,
Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріх сьвіта.
30 This is he of whom I spake, After me cometh a man who was before me: for before me he existed.
Ое Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
31 And I knew him not: though that he might be manifested to Israel, therefore am I come baptising with water.
І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
32 And John bore witness, saying, I saw the Spirit descending as a dove from heaven, and it rested upon him.
І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
33 And I did not know him: but he that sent me baptising with water, he said to me, Upon whomsoever thou shalt see the Spirit descending as a dove, and resting upon him, that is he who baptiseth with the Holy Ghost.
І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
34 And I have seen it, and have borne testimony that this is the Son of God.
І бачив я, і сьвідкував, що се є Син Божий.
35 On the morrow John was again standing with two of his disciples;
Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
36 and looking upon Jesus as he walked by, he saith, Behold the Lamb of God!
і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
37 And the two disciples heard him speak, and they followed Jesus.
І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
38 Then Jesus turned about, and seeing them following, saith to them, What are ye seeking? They said unto him, Rabbi (which signifies, when translated, Master), where is thy abode?
І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
39 He saith unto them, Come and see. They came and saw where he abode, and continued with him that day: and it was about the tenth hour.
Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
40 One of the two, who had heard from John mention of Jesus, and had followed him, was Andrew, Simon Peter’s brother.
Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
41 He first finds his own brother Simon, and saith to him, We have found the Messiah (which is, being translated, the Christ).
Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
42 And he brought him to Jesus. Then Jesus looking on him, said, Thou art Simon the son of Jonas: thou shalt be called Cephas, which, interpreted in Greek, is Petros, a Rock.
І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
43 The next day Jesus resolved to go into Galilee, and he findeth Philip, and saith to him, Follow me.
Назавтра хотів Ісус вийти в Галилею і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
44 Now Philip was of Bethsaida, the city of Andrew and Peter.
Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
45 Philip findeth Nathaniel, and saith to him, We have found him whom Moses in the law has described, and the prophets, Jesus the son of Joseph, who is of Nazareth.
Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
46 And Nathaniel said to him, Can any thing good come out of Nazareth? Philip saith to him, Come and see.
І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
47 Jesus saw Nathaniel coming to him, and saith of him, Behold an Israelite in reality, in whom there is no guile!
Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справді Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
48 Nathaniel saith unto him, From whence canst thou know me? Jesus answered and said unto him, Before Philip called thee, when thou wast under the fig-tree, I saw thee.
Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
49 Nathaniel answered and said to him, Rabbi, thou art the Son of God; thou art the king of Israel.
Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
50 Jesus answered and said unto him, Because I said to thee, I saw thee under the fig-tree, dost thou believe? thou shalt see greater things than these.
Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
51 And he saith to him, Verily, verily, I tell you, From henceforth ye shall see heaven opened, and the angels of God ascending and descending upon the Son of man.
І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нині бачити мете небо відкрите, й ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
