John 7
1 AND Jesus after these things travelled about in Galilee: for he would not go about in Judea, because the Jews sought to kill him.
І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотів бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
2 And a feast of the Jews was nigh, the feast of tabernacles.
Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
3 Then said his disciples to him, Depart hence, and go into Judea, that thy disciples also may see thy works which thou doest.
Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої виділи діла Твої, що робиш.
4 For no man doeth any thing in secret, yet seeketh himself to appear publicly: if thou doest these things, exhibit thyself to the world.
Ніхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
5 For even his own brethren did not believe on him.
Бо й брати Його не вірували в Него.
6 Jesus therefore saith to them, My proper time is not yet come: but your time is always ready.
Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
7 The world cannot hate you, but me it hateth, because I testify of it, that its deeds are evil.
Не може сьвіт ненавидіти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що діла його лихі.
8 Go ye up to this feast: for I am not yet going up to this feast, because my fixed time is not yet arrived.
Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
9 Thus speaking to them then, he continued in Galilee.
Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
10 But as soon as his disciples were gone up, then went he also himself up to the feast: not in public, but as in concealment.
Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
11 The Jews then sought for him at the feast, and said, Where is he?
Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
12 And there was a great murmur concerning him among the multitude: some said, Surely he is a good man: others said, No; he only deceiveth the people.
І було багато говірки про Него в народі: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Ні, а зводить народ.
13 Yet no person spake openly of him for fear of the Jews.
Та ніхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
14 But now at the middle of the feast Jesus went up into the temple, and taught.
Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
15 And the Jews marvelled, saying, How knoweth this man the scriptures, not being a scholar?
І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
16 Jesus answered them and said, My doctrine is not mine, but his that sent me.
Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
17 If any man will do his will, he shall know respecting the doctrine, whether it is of God, or whether I speak from myself.
Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголи.
18 He that speaketh from himself, seeks his own individual honour: but he that seeketh the glory of him that sent him, he is true, and iniquity in him there is none.
Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
19 Hath not Moses given you the law, yet none of you practises the law? Why do ye seek to kill me?
Хиба не Мойсей дав вам закон? а ніхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
20 The multitude answered and said, Thou hast a devil: who is seeking to kill thee?
Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
21 Jesus answered and said unto them, I have performed one work, and ye all marvel.
Відказав Ісус і рече їм: Одно діло зробив я, і всі дивуєтесь.
22 Because Moses ordered you circumcision; (not that it comes from Moses, but from our ancestors; ) so ye circumcise a man on the sabbath-day.
Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
23 If a man receive circumcision on the sabbath-day, that the law of Moses should not be violated; are ye incensed against me, because I have made a man whole on the sabbath-day?
Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
24 Judge not by appearance, but judge righteous judgment.
Не судіть по виду, а праведний суд судїть.
25 Then said some of the people of Jerusalem, is not this the man whom they are seeking to kill?
Казали тодї деякі з Єрусалимців: Чи не се Той, що шукають убити Його?
26 And, lo! he speaketh openly, and they say not a word to him. Do the rulers certainly know that this man is really the Messiah?
ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справді не взнали князі, що Він справді Христос?
27 But we know this man whence he is: but when the Messiah cometh, no man knoweth whence he is.
Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же, як прийде, ніхто не знати ме, звідкіля Він.
28 Then spake Jesus aloud as he was teaching in the temple, and said, Ye both know me, and ye know from whence I am: and I came not of myself, but he that sent me is true, whom ye know not.
Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
29 But I know him: for I am from him, and he hath sent me.
Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
30 Then they sought to apprehend him: but no man laid hands on him, because his hour was not yet come.
Шукали тодї, щоб схопити Його, та ніхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
31 But many of the multitude believed on him, and said, When the Messiah cometh, will he do greater miracles than those which this man doth?
Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
32 The Pharisees heard the people muttering these things respecting him; and the Pharisees and chief priests sent officers to apprehend him.
Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
33 Then said Jesus unto them, A little while longer I am with you, and I am going to him that sent me.
Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
34 Ye shall seek me, and shall not find me: and where I am, ye cannot come.
Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
35 Then said the Jews among themselves, Whither will this man go, that we shall not find him? will he go to the dispersed among the Grecians, and teach the Greeks?
Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
36 What is this saying which he hath spoken, Ye shall seek me, and shall not find me: and where I am, ye cannot come?
Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
37 Now on the last day, the great day of the feast, Jesus stood up and spake aloud, saying, If any man thirst, let him come unto me and drink.
В останній же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
38 He that believeth on me, as the scripture hath said, from his belly shall rivers flow of living water.
Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
39 (Now he spake this in reference to the Spirit, which they who believe on him should afterwards receive: for as yet the Holy Ghost was not given; because Jesus was not yet glorified.)
Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
40 Many then of the multitude, when they heard this declaration, said, This man is certainly a prophet.
Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справді пророк,
41 Others said, He is the Messiah. But others said, No: for cometh the Messiah out of Galilee?
инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
42 Doth not the scripture say, That the Messiah cometh of the seed of David, and from the town of Bethlehem, whence David originally was?
Чи не глаголе ж писаннє, що з насіння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
43 There was a division therefore among the multitude on account of him.
Тодї повстало роздїленнє в народі через Него.
44 Now some of them were desirous to apprehend him; but no one laid hands upon him.
Деякі ж з них хотіли схопити Його; тільки ж ніхто не зняв на Него рук.
45 Then came the officers to the chief priests and Pharisee; and they said to them, Why have ye not brought him?
Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
46 The officers answered, Never did man before speak in such a manner as this man.
Відказали слуги: Ніколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
47 The Pharisees then replied to them, Are ye also deluded?
Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
48 Hath any one of the rulers or of the Pharisees believed on him?
Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
49 But this rabble, which knoweth not the law, is accursed.
А сей народ, що не знає закону, проклятий.
50 Nicodemus saith unto them, (the same person who came to him by night, being one of their body, )
Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
51 Doth our law condemn a man, without first hearing his defence, and knowing what he hath done?
Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
52 They answered and said to him, Art thou not from Galilee too? Search and see: for a prophet, out of Galilee, never was raised up.
Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
53 So each went to his own home.
пійшов кожен до дому свого.
