James 1
1 JAMES, a servant of God and of the Lord Jesus Christ, to the twelve tribes which are dispersed, greeting.
Яків, раб Бога і Господа Ісуса Христа. Дванадцятьом племенам, які в розсіянні. Вітання!
2 My brethren, count it all joy when ye fall into various trials;
Брати мої, вважайте за велику радість, коли ви проходите через різні випробування,
3 knowing that the proof of your faith produceth patience.
знаючи, що випробування вашої віри веде до стійкості.
4 But let patience have its work perfected, that ye may be perfect and complete, deficient in nothing.
А стійкість нехай має досконалу дію, щоб ви стали довершеними й бездоганними, без жодного недоліку.
5 But if any man of you be deficient in wisdom, let him ask it of God, who giveth to all men liberally, and upbraideth not and it shall be given him.
Якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить [її] в Бога, Який усім дарує щедро й без докору, і буде йому дано.
6 But let him ask in faith, harbouring no doubt: for he who is doubtful is like a wave of the sea, driven by the wind, and in constant agitation.
Але нехай просить із вірою, анітрохи не вагаючись, бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, яку женуть і підіймають вітри.
7 For let not that man think that he shall receive any thing from the Lord.
Нехай така людина навіть не думає, що вона отримає щось від Господа.
8 A double-minded man is unsteady in all his ways.
[Це] людина двоєдушна, невизначена в усіх своїх шляхах.
9 Let the brother low in station rejoice in his elevation:
Нехай незаможний брат хвалиться своїм звеличенням,
10 but the rich, in his abasement: for as the flower of grass he shall pass away.
а багатий – своїм приниженням, бо він промине, наче польова квітка.
11 For the sun arose with fervour, and burnt up the grass, and the flower of it fell off, and the beauty of its appearance was lost: just so the rich man in his course of life shall wither away.
Адже сходить палюче сонце, висушує рослину, її квітка опадає, і краса її обличчя зникає. Ось так і багатий загине у своїх починаннях.
12 Blessed is the man who patiently supports temptation: for when he is proved, he shall receive the crown of life, which the Lord hath promised to those who love him.
Блаженна людина, яка вистоює спокусу, бо, здобувши схвалення, вона отримає вінець життя, який Бог обіцяв тим, хто Його любить.
13 Let no man under temptation say, I am tempted of God: for God is incapable of temptation from evils, and he tempteth no man:
Нехай ніхто під час спокуси не каже: «Я спокушений Богом». Адже Бог не може бути спокушений злом, і Він нікого не спокушає.
14 but every person is tempted, when by his own peculiar passion he is born away, and ensnared.
Кожен спокушається, коли його зваблює й захоплює власне бажання.
15 Then passion impregnated, bringeth forth sin, and sin reaching its consummation, bringeth forth death.
Бажання, коли зачне, породжує гріх, а гріх, коли дозріє, породжує смерть.
16 Be not deceived, my beloved brethren.
Любі мої брати, не вводьте себе в оману!
17 Every good gift, and every perfect gift, is from above, descending from the father of illuminations, with whom there is no variableness, nor shadow of change.
Кожен добрий дарунок і кожен досконалий дар походить згори, спускаючись від Отця світла, в Якому немає ні зміни, ні тіні переміни.
18 Of his own choice he produced us by the word of truth, that we might be a sort of first fruit of his creatures.―
За Своєю волею Він породив нас Словом істини, щоб ми стали наче першим плодом [серед] Його творінь.
19 Wherefore, my beloved brethren, let every man be swift to hear, slow to speak, slow to wrath.
Любі мої брати, знайте: кожна людина повинна бути швидкою до слухання, повільною до говоріння та повільною до гніву.
20 For the wrath of man worketh not the righteousness of God.
Бо гнів людський не виконує Божої праведності.
21 Wherefore laying aside all vicious pollution, and the abundance of iniquity, receive with meekness the ingrafted word, which hath power to save your souls.
Тому, відкинувши всяку нечистоту й рештки злоби, прийміть із лагідністю насаджене у вас Слово, яке може врятувати ваші душі.
22 But be ye doers of the word, and not hearers only, deceiving yourselves by false reasoning.
Тож будьте виконавцями Слова, а не тільки слухачами, які обманюють самих себе.
23 For if any man be a hearer of the word, and not a doer, he is like a man that looks at his natural face in a glass;
Бо якщо хтось є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає своє обличчя в дзеркалі:
24 for he beheld himself, and went away, and immediately forgot what sort of person he was.
вона побачила себе, відійшла й відразу ж забула, як виглядає.
25 But he that looketh into the perfect law of liberty, and perseveres, this man not being a forgetful hearer, but a doer of the work, he shall be blessed in his practice.
А хто вдивляється в досконалий Закон свободи й перебуває в ньому, [той] не слухач-забудько, а виконавець діла. Він буде блаженний у своїй діяльності.
26 If any man thinks he is a religious character among you, and bridleth not his tongue, but deceiveth his own heart, this man’s religion is vain.
Якщо хтось думає, що він побожний, [але] не приборкує свого язика, обманюючи своє серце, [то] його побожність нічого не варта.
27 Pure religion and undefiled with God even the Father is this, To pay diligent attention to the orphans and widows in their affliction, and to preserve himself spotless from the world.
Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем – це відвідування сиріт і вдів у їхньому горі [та] зберігання себе чистим від світу.
