Hebrews 1
1 GOD, who spake to the fathers of old at various times, and in different manners by the prophets,
У минулому Бог багато разів і по-різному говорив до наших батьків через пророків,
2 in these last days hath spoken to us by a Son, whom he hath appointed heir of all things, by whom also he made the worlds; (aiōn g165)
а в ці останні дні Він промовив до нас через Свого Сина, Якого призначив Спадкоємцем усього й через Якого створив віки. (aiōn g165)
3 who being the splendour of his glory, and the very impress of his substance, and upholding all things with his powerful word, by himself having effected the cleansing of our sins, he sat down at the right hand of Majesty on high;
Син – сяйво Божої слави й повне відображення Його сутності, Що утримує все силою Свого Слова. Очистивши нас від гріхів, Він сів праворуч від Величності на небесах.
4 made as much superior to the angels, as he hath inherited a more distinguished name than they.
Він перевершив ангелів, оскільки ім’я, яке Він успадкував, перевершує їхнє ім’я.
5 For to which of the angels ever said he, “My Son art thou, I have to-day begotten thee?” And again, “I will be to him a Father, and he shall be to me a Son?”
Бо кому з ангелів Бог коли-небудь сказав: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе?» Або: «Я буду Йому Отцем, а Він буде Мені Сином?»
6 And again, when he introduces the first-begotten into the world, he saith, “Let all the angels of God also worship him.”
І знову, коли Бог приводить Свого Первістка у всесвіт, Він каже: «Нехай усі Божі ангели вклоняться Йому».
7 And concerning the angels indeed he thus speaks: “Who maketh his angels spirits, and his ministering servants a flame of fire.”
А про ангелів говорить: «Він робить ангелів Своїх духами, Своїх слуг – полум’ям вогню».
8 But to the Son, “Thy throne, O God, is unto eternity; a sceptre of rectitude is the sceptre of thy kingdom. (aiōn g165)
А про Сина каже: «Престол Твій, Боже, – повік-віків, жезл справедливості – жезл Твого Царства. (aiōn g165)
9 Thou hast loved righteousness, and hated iniquity; therefore God, thy God, hath anointed thee with the oil of exultation above those who partake with thee.”
Ти полюбив правду й зненавидів беззаконня; тому помазав Тебе Бог, Твій Бог, олією радощів більше, ніж Твоїх друзів».
10 “And thou from the beginning, O Lord, hast founded the earth, and the heavens are the works of thine hands.
І ще: «На початку Ти, Господи, заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
11 They will be destroyed, but thou remainest; and they all will grow old as a garment,
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться.
12 and as a cloak thou wilt wrap them up, and they will undergo a change: but thou art the same, and thy years will never end.”
Ти поміняєш їх, немов старі шати, і вони зміняться. Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні».
13 Unto which indeed of the angels said he ever, “Sit at my right hand until I put thine enemies for a footstool of thy feet?”
Кому з ангелів Бог сказав коли-небудь: «Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг».
14 Are they not all ministerial spirits, sent to perform service on account of those who are about to inherit salvation?
Чи не всі [ангели] є духами служіння, посланими служити тим, хто має успадкувати спасіння?
