Mark 14
1 And two daies after followed the feast of the Passeouer, and of vnleauened bread: and the hie Priests, and Scribes sought how they might take him by craft, and put him to death.
Через два дні була Пасха та свято Опрісноків. Первосвященники та книжники шукали, як би підступом схопити та вбити Ісуса.
2 But they sayde, Not in the feast day, least there be any tumult among the people.
Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося якогось заворушення в народі».
3 And when hee was in Bethania in the house of Simon the leper, as he sate at table, there came a woman hauing a boxe of oyntment of spikenarde, very costly, and shee brake the boxe, and powred it on his head.
[Ісус] був у Віфанії, у домі Симона прокаженого. Коли Він сидів за столом, прийшла одна жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим чистим нардовим миром. Вона розбила алебастровий глечик і вилила миро на голову Ісуса.
4 Therefore some disdained among themselues, and sayde, To what ende is this waste of oyntment?
Однак деякі з обуренням [говорили] між собою: ―Навіщо така трата мира?
5 For it might haue bene sold for more then three hundreth pence, and bene giuen vnto the poore, and they murmured against her.
Це миро можна було продати більше, ніж за триста динаріїв, та роздати бідним. І докоряли їй.
6 But Iesus saide, Let her alone: why trouble yee her? shee hath wrought a good worke on me.
Але Ісус сказав: ―Залишіть її, чому ви докоряєте їй? Вона зробила добре діло для Мене.
7 For yee haue the poore with you alwaies, and when yee will yee may doe them good, but me yee shall not haue alwaies.
Бідних ви завжди маєте з собоюі, коли схочете, можете їм допомогти, а Мене не завжди матимете.
8 She hath done that she coulde: she came afore hand to anoynt my body to the burying.
Вона зробила, що змогла. Помазала миром Моє тіло, щоб приготувати до поховання.
9 Verely I say vnto you, wheresoeuer this Gospel shall be preached throughout the whole world, this also that she hath done, shalbe spoken of in remembrance of her.
Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
10 Then Iudas Iscariot, one of the twelue, went away vnto the hie Priestes, to betray him vnto them.
Юда Іскаріот, один із дванадцятьох, пішов до первосвященників, щоб видати їм Ісуса.
11 And when they heard it, they were glad, and promised that they woulde giue him monie: therefore he sought howe he might conueniently betraie him.
Почувши про це, вони зраділи та обіцяли дати Йому грошей. І [відтоді] він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
12 Nowe the first day of vnleauened bread, when they sacrificed the Passeouer, his disciples sayde vnto him, Where wilt thou that we goe and prepare, that thou mayest eate the Passeouer?
У перший день свята Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, учні запитали Ісуса: ―Де Ти хочеш, щоб ми пішли та приготували Тобі спожити Пасху?
13 Then hee sent foorth two of his disciples, and sayde vnto them, Goe yee into the citie, and there shall a man meete you bearing a pitcher of water: follow him.
Він надіслав двох учнів і сказав їм: ―Ідіть у місто, вас зустріне чоловік, який нестиме глечик із водою. Ідіть за ним.
14 And whithersoeuer he goeth in, say yee to the good man of the house, The Master sayeth, Where is the lodging where I shall eate the Passeouer with my disciples?
Куди він увійде, скажіть господареві дому: «Учитель питає: „Де Моя кімната, у якій Я буду споживати Пасху з Моїми учнями?“»
15 And he wil shewe you an vpper chamber which is large, trimmed and prepared: there make it readie for vs.
І він покаже вам нагорі велику прибрану й готову кімнату – там і приготуйте для нас.
16 So his disciples went foorth, and came to the citie, and found as he had said vnto them, and made readie the Passeouer.
Учні пішли й, прийшовши в місто, знайшли все саме так, як казав їм [Ісус], та приготували там Пасху.
17 And at euen he came with the twelue.
Коли настав вечір, Він прийшов разом із дванадцятьма.
18 And as they sate at table and did eate, Iesus said, Verely I say vnto you, that one of you shall betray me, which eateth with me.
А як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: ―Істинно кажу вам: один із вас, хто їсть зі Мною, зрадить Мене.
19 Then they began to be sorowful and to say to him one by one, Is it I? And another, Is it I?
Вони засмутилися й почали запитувати Його, один за одним: ―Це не я?
20 And he answered and sayde vnto them, It is one of the twelue that dippeth with mee in the platter.
Він сказав їм: ―Один із дванадцятьох, той, хто вмочає [хліб] разом зі Мною в миску.
21 Truely the Sonne of man goeth his way, as it is written of him: but woe bee to that man, by whome the Sonne of man is betrayed: it had beene good for that man, if hee had neuer beene borne.
Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
22 And as they did eate, Iesus tooke the bread, and when hee had giuen thankes, he brake it and gaue it to them, and sayde, Take, eate, this is my bodie.
Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, благословив його, розламав та дав їм, кажучи: «Візьміть, це є тіло Моє».
23 Also he tooke the cuppe, and when he had giuen thankes, gaue it to them: and they all dranke of it.
Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, і пили з неї всі.
24 And he saide vnto them, This is my blood of that newe Testament, which is shed for many.
Він сказав їм: «Це кров Моя, [кров] Нового Завіту, яка проливається за багатьох.
25 Verely I say vnto you, I wil drinke no more of the fruit of ye vine vntill that day, that I drinke it newe in the kingdome of God.
Істинно кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму нове вино в Царстві Божому».
26 And when they had sung a Psalme, they went out to the mount of Oliues.
І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
27 Then Iesus said vnto them, Al ye shall be offended by mee this night: for it is written, I will smite the shepheard, and the sheepe shall be scattered.
Тоді Ісус сказав [учням]: ―Усі ви відмовитесь [від Мене], бо написано: «Уражу пастиря – і вівці розсіються».
28 But after that I am risen, I will goe into Galile before you.
Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
29 And Peter saide vnto him, Although all men should be offended at thee, yet would not I.
Петро сказав Йому: ―Навіть якщо всі зречуться, я – ніколи.
30 Then Iesus saide vnto him, Verely I say vnto thee, this day, euen in this night, before the cocke crowe twise, thou shalt denie me thrise.
Ісус сказав йому: ―Істинно кажу тобі: цієї ночі, перед тим, як півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене.
31 But he saide more earnestly. If I shoulde die with thee, I will not denie thee: likewise also saide they all.
Але Петро ще сильніше наполягав: ―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся. І всі сказали так само.
32 After, they came into a place named Gethsemane: then hee saide to his disciples, Sit yee here, till I haue praied.
Потім вони прийшли до місця, яке називається Гефсиманія, і [Ісус] сказав Своїм учням: ―Посидьте тут, поки Я помолюся.
33 And hee tooke with him Peter, and Iames, and Iohn, and hee began to be troubled, and in great heauinesse,
Він узяв з Собою Петра, Якова та Івана й почав сумувати та тривожитись.
34 And saide vnto them, My soule is very heauie, euen vnto the death: tarie here, and watch.
Він сказав їм: ―Моя душа страждає смертельно! Залишайтеся тут та пильнуйте.
35 So he went forward a litle, and fell downe on the ground, and praied, that if it were possible, that houre might passe from him.
І, відійшовши трохи далі, упав на землю та молився, щоб, якщо можливо, ця година обминула Його.
36 And he saide, Abba, Father, all things are possible vnto thee: take away this cup from me: neuertheles not that I will, but that thou wilt, be done.
Він казав: «Авва! Отче! Для Тебе все можливо! Нехай ця чаша обмине Мене. Але нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
37 Then hee came, and founde them sleeping, and said to Peter, Simon, sleepest thou? couldest not thou watche one houre?
Повернувшись, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові: ―Симоне, ти спиш? Чи не міг ти однієї години пильнувати?
38 Watch ye, and pray, that ye enter not into tentation: the spirite in deede is ready, but the flesh is weake.
Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу! Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
39 And againe hee went away, and praied, and spake the same wordes.
І знов відійшов та молився, кажучи ті ж слова.
40 And he returned, and founde them a sleepe againe: for their eyes were heauie: neither knewe they what they should answere him.
Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені. Вони не знали, що відповісти Йому.
41 And he came the third time, and said vnto them, Sleepe henceforth, and take your rest: it is ynough: the houre is come: beholde, the Sonne of man is deliuered into the hands of sinners.
Коли прийшов утретє, сказав їм: ―Ви все ще спите та відпочиваєте? Досить, ось прийшла година, і Син Людський віддається в руки грішників.
42 Rise vp: let vs go: loe, he that betraieth me, is at hand.
Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
43 And immediatly while hee yet spake, came Iudas that was one of the twelue, and with him a great multitude with swordes and staues from the hie Priests, and Scribes, and Elders.
І відразу, коли Він ще говорив, підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним натовп із мечами та киями – від первосвященників, книжників та старійшин.
44 And he that betraied him, had giuen them a token, saying, Whomsoeuer I shall kisse, he it is: take him and leade him away safely.
Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його й візьміть під варту!»
45 And assoone as hee was come, hee went straightway to him, and saide, Haile Master, and kissed him.
Наблизившись, він відразу підійшов до Ісуса й сказав: «Равві!» – і поцілував Його.
46 Then they laide their handes on him, and tooke him.
Тоді вони наклали на Нього руки та заарештували Його.
47 And one of them that stoode by, drewe out a sword, and smote a seruant of the hie Priest, and cut off his eare.
Один із тих, хто стояв поруч із Ним, вихопив меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
48 And Iesus answered and saide to them, Ye be come out as against a thiefe with swordes, and with staues, to take me.
Потім Ісус звернувся до них: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене.
49 I was daily with you teaching in the Temple, and yee tooke me not: but this is done that the Scriptures should be fulfilled.
Щодня Я був із вами, навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене. Але це сталося, щоб збулося Писання».
50 Then they all forsooke him, and fled.
І всі, залишивши Його, втекли.
51 And there followed him a certaine yong man, clothed in linnen vpon his bare bodie, and the yong men caught him.
Один юнак слідував за Ним, обгорнувшись у покривало на голе тіло. Вони схопили його,
52 But he left his linnen cloth, and fled from them naked.
але він, залишивши покривало, утік голий.
53 So they led Iesus away to the hie Priest, and to him came together all the hie Priestes, and the Elders, and the Scribes.
Ісуса повели до первосвященника, де зібралися всі первосвященники, книжники та старійшини.
54 And Peter folowed him afarre off, euen into the hall of the hie Priest, and sate with the seruants, and warmed himselfe at the fire.
Петро ж ішов за Ісусом на відстані аж у двір первосвященника, сів разом зі слугами та грівся біля вогню.
55 And the hie Priests, and all the Councill sought for witnesse against Iesus, to put him to death, but found none.
Первосвященники й весь Синедріон шукали свідчення проти Ісуса, щоб вбити Його, але не знаходили.
56 For many bare false witnesse against him, but their witnesse agreed not together.
Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але їхні свідчення не збігалися.
57 Then there arose certaine, and bare false witnesse against him, saying,
Деякі піднялися та неправдиво свідчили проти Нього, кажучи:
58 We hearde him say, I will destroy this Temple made with hands, and within three daies I will builde another, made without hands.
―Ми чули, як Він казав: «Я зруйную цей Храм рукотворний і за три дні Я збудую інший, нерукотворний».
59 But their witnesse yet agreed not together.
Але і в цьому їхнє свідчення не підтвердилося.
60 Then the hie Priest stoode vp amongst them, and asked Iesus, saying, Answerest thou nothing? what is the matter that these beare witnesse against thee?
Тоді первосвященник, піднявшись, став на середину й запитав Ісуса: ―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
61 But hee helde his peace, and answered nothing. Againe the hie Priest asked him, and sayde vnto him, Art thou that Christ the Sonne of the Blessed?
Але Він мовчав і нічого не відповідав. Первосвященник запитав Його знову: ―Ти – Христос, Син Благословенного?
62 And Iesus said, I am he, and yee shall see the Sonne of man sitte at the right hande of the power of God, and come in the clouds of heauen.
Ісус відповів: ―Я є. І ви побачите Сина Людського, Який сидить праворуч від Всемогутнього й приходить на хмарах небесних!
63 Then the hie Priest rent his clothes, and sayd, What haue we any more neede of witnesses?
Тоді первосвященник роздер свій одяг та сказав: ―Навіщо нам потрібні свідки?
64 Ye haue heard the blasphemie: what thinke yee? And they all condemned him to be worthie of death.
Ви чули богохульство! Що скажете? І всі вони вирішили, що Він заслуговує на смерть.
65 And some began to spit at him, and to couer his face, and to beate him with fists, and to say vnto him, Prophesie. And the sergeants smote him with their roddes.
Деякі почали плювати на Нього, закривали Йому обличчя та били кулаками, кажучи: «Пророкуй!» І слуги теж били Його в обличчя.
66 And as Peter was beneath in the hal, there came one of the maides of the hie Priest.
У той час Петро був внизу, у дворі; туди підійшла й одна зі служниць первосвященника.
67 And when shee sawe Peter warming him selfe, shee looked on him, and sayde, Thou wast also with Iesus of Nazareth.
Коли вона побачила Петра, який грівся біля вогню, придивилася до нього й сказала: ―І ти був з Ісусом із Назарета.
68 But he denied it, saying, I knowe him not, neither wot I what thou saiest. Then he went out into the porche, and the cocke crewe.
Але Петро заперечив кажучи: ―Я не знаю й не розумію, про що ти говориш. Він вийшов геть на переддвер’я. І тоді заспівав півень.
69 Then a maid sawe him againe, and bega to say to them that stood by, This is one of them.
Служниця знов побачила його й почала казати всім присутнім: ―Цей чоловік – один із них!
70 But hee denied it againe: and anon after, they that stoode by, sayde againe to Peter, Surely thou art one of them: for thou art of Galile, and thy speach is like.
Але він знову заперечив цьому. Трохи пізніше ті, що були присутні там, сказали Петрові: ―Ти й справді один із них, бо ти галілеянин!
71 And he began to curse, and sweare, saying, I knowe not this man of whom ye speake.
Але він почав клястися та присягати кажучи: ―Не знаю Цього Чоловіка, про Якого ви говорите!
72 Then the seconde time the cocke crewe, and Peter remembred the woorde that Iesus had saide vnto him, Before the cocke crowe twise, thou shalt denie me thrise, and waying that with himselfe, he wept.
І одразу заспівав півень удруге. Тоді Петро згадав слова Ісуса: «Перед тим, як двічі заспіває півень, ти тричі зречешся Мене». І, згадавши, він гірко заплакав.
