Psalms 35
1 A psalm of David. Oppose my opponents, Lord; fight those who are fighting against me.
Давидів.
2 Put your armor on, and pick up your shield. Get ready, come and help me.
візьми мало́го й великого щита́, — і встань мені на допомогу!
3 Draw your spear and your javelin, confront those who are chasing me. Tell me, “I am your salvation!”
Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасника́м, скажи до моєї душі: „Я — спасі́ння твоє“!
4 Shame them! Humiliate those who are trying to kill me! Turn them back! Disgrace those who are planning to hurt me!
Нехай засоро́мляться й будуть пога́ньблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоро́мляться ті, хто лихо мені замишляє.
5 Let them be like chaff blown by the wind; let the angel of the Lord drive them away.
Бодай вони стали, немов та поло́ва на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
6 May their path be dark and slippery, with the angel of the Lord chasing them down.
нехай буде доро́га їхня те́мна й сковзька́, і Ангол Господній нехай їх жене, —
7 For no reason they set a net to catch me; for no reason they dug a pit to trap me.
бо вони безпричинно тене́та свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
8 Let disaster come on them suddenly; let the net they set catch them instead; let the pit they dug trap them instead.
Нехай на́гла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у на́гле нещастя, — бодай він до нього упав!
9 Then I will be glad in the Lord; I will be happy in his salvation.
А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
10 Every part of me will say, Who can compare to you, Lord? You rescue the weak from the strong; the poor and needy from robbers.
Скажуть усі мої кості: „Господи, хто подібний до Тебе?“Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря́ — від його дерія́.
11 Hostile witnesses stand up to testify against me, accusing me of crimes I don't know anything about.
Свідки встають неправдиві, чого я не знав — питають мене,
12 They pay me back with evil instead of good. I feel like giving up.
віддають мені злом за добро, осиро́чують душу мою!
13 But when they were sick, I put on clothes of sackcloth in sympathy. I denied myself through fasting. May my prayer for them return to bless me too.
А я, як вони хворували були́, зодягався в вере́ту, душу свою мучив по́стом, молитва ж моя поверталась на лоно моє.
14 I was upset for them, as if they were my own friends or family; I bowed down in grief as if I was mourning my own mother.
Як при́ятель, бу́цім то брат він для мене, — так я ходив, ніби був я в жало́бі по матері, був я засму́чений, схи́лений.
15 But when I was in trouble, they gathered around and laughed at me. Even strangers I don't know attacked me, constantly tearing me apart.
А вони, як упав я, радіють та схо́дяться, напасники́ проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовка́ють,
16 Like irreligious people mocking a cripple they mock me and call me names, gnashing their teeth at me.
з дармоїдами та пересмі́шниками скрего́чуть на мене своїми зубами.
17 How long, Lord, will you sit by and just watch? Save me from their vicious attacks; defend the only life I have from these lions.
Господи, — чи довго Ти бу́деш дивитись на це? Відверни́ мою душу від їхніх зубі́в, від отих левчуків одина́чку мою!
18 Then I will thank you in front of the whole congregation and praise you in front of all the people.
Я буду Тебе прославляти на збо́рах великих, буду Тебе вихваляти в числе́ннім наро́ді!
19 Don't let my enemies take pleasure in my troubles, those people who hate me and tell lies about me, gloating over me for no reason.
Нехай з мене не ті́шаться ті, хто ворогує на мене безви́нно, нехай ті не морга́ють очима, хто мене без причини нена́видить,
20 They are not looking for peace; they invent malicious and deceptive schemes against innocent peace-loving people.
бо говорять вони не про мир, але на спокі́йних у кра́ї облу́дні слова́ вимишляють,
21 They open their mouths wide to make accusations against me, saying, “Look! Look! We saw it with our own eyes!”
свої уста на мене вони розкрива́ють, говорять: „Ага, ага! Наші очі це бачили!“
22 But Lord, you've seen all this! Say something! Don't give up on me, Lord!
Ти бачив це, Господи, — не помовчи́ ж, Господи, — не віддаляйся від мене!
23 Wake up! Get up and defend me, my Lord and my God! Take up my case and make sure justice is done!
Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на супере́чку мою,
24 Vindicate me, my Lord and my God, because you are just and right. Don't let them gloat over me.
розсуди Ти мене по Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
25 Don't let them say to themselves, “Look! We got what we wanted!” Don't let them say, “We completely destroyed him!”
нехай не говорять у серці своїм: „Ага, — його маємо ми“, хай не кажуть вони: „Ми його проковтну́ли“.
26 Make them totally ashamed, all those who are happy for the trouble I'm in. Let those who are celebrating over me be covered with shame and dishonor.
Нехай посоромляться та застидаються ра́зом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в га́ньбу, хто рота свого розкриває на мене!
27 Instead let those who are pleased I've been vindicated celebrate and shout for joy. Let them always say, “How great is the Lord! He is happy when his servants live in peace and have what they need.”
Хай співають та звесе ляються ті, хто бажає мені правоти́, і нехай кажуть за́вжди: „Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!“
28 I will tell others about your character of truth and right, praising you all day long!
А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!
