Job 37
1 At this my heart trembles, beating rapidly within me!
Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.
2 Listen carefully to God's thunderous voice that rumbles as he speaks.
Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —
3 He sends it across the heaven; his lightning flashes to the ends of the earth.
його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.
4 Then comes the roar of thunder, his majestic voice holding nothing back when he speaks.
За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5 God's thunderous voice is wonderful! We can't comprehend the great things he does!
Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.
6 He tells the snow to fall and the rain to pour down on the earth.
До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
7 By this he stops people working so that everyone can understand what he does.
Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.
8 Even the animals take shelter and remain in their dens.
І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.
9 The south wind blows in storms, while the north wind blows in cold weather.
Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.
10 God's breath produces ice, freezing the surface of water solid.
Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.
11 He fills the clouds with moisture; he scatters his lightning from them.
Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,
12 They swirl around under his control; they move over all the earth as he commands.
і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —
13 He does this to accomplish his will, either to discipline or to show his goodness.
він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
14 Listen to this, Job! Stop for a moment and consider the wonderful things God does.
Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!
15 Do you know how God controls the clouds, or makes his lightning flash from them?
Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?
16 Do you know how clouds float in the sky—the wonderful work of him who knows everything.
Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,
17 You know how your clothes drip with sweat when the south wind brings air that is hot and heavy.
ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?
18 Can you hammer out the sky so it becomes like a molten mirror, as he does?
Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?
19 So why don't you teach us what to tell God? We cannot make our case because we are in the dark!
Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.
20 Should God be told that I want to speak? Anyone who wanted to would be destroyed!
Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?
21 After all, we can't look at the sun when it blazes brightly in the sky, after the wind has cleared away the clouds.
І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.
22 Out of the north God comes shining like gold, surrounded in awesome majesty.
Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.
23 We cannot approach the Almighty for he is far beyond us in power and justice, and doing right.
Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.
24 He does not act like a tyrant—no wonder people are in awe of him, though he does not value those who think they're wise.”
Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.
