Job 18
1 Then Bildad the Shuhite spoke up and said,
І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
2 “How long will you go on talking, hunting for the right words to say? Talk sense if you want us to reply!
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
3 Do you think we're dumb animals? Do we look stupid to you?
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
4 You tear yourself apart with your anger. Do you think the earth has to be abandoned, or the mountains moved, just because of you?
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
5 It's certain that the life of the wicked will end like a lamp that is snuffed out—their flame will shine no more.
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
6 The light in their home goes out, the lamp hanging above is extinguished.
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
7 Instead of taking strong strides they stumble, and their own plans cause them to fall.
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
8 Their own feet trip them up and they are caught in a net; as they walk along they fall into a pit.
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 A trap grabs them by the heel; a snare tightens around them.
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
10 A noose is hidden on the ground for them; a rope is stretched across the path to trip them.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
11 Terrors scare the wicked, coming at them from every side, chasing them, biting at their heels.
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
12 Hunger robs them of strength; disaster waits for them when they fall.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
13 Disease devours their skin; deadly disease consumes their limbs.
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
14 They are torn from the homes they trusted in and taken to the king of terrors.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
15 People they don't know will live in their homes; sulfur will be scattered where they used to live.
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
16 They wither away, roots below and branches above;
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
17 the memory of them fades from the earth; nobody remembers their names any more.
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
18 They are thrown out of light into darkness, driven from the world.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
19 They have no children or descendants among their people, and no survivors where they used to live.
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
20 People of the west are appalled at what happens to them. People of the east are shocked.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
21 This is what happens to the homes of the wicked, to the places of those who reject God.”
Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“
