Psalms 49
1 Unto the end, a psalm for the sons of Core. Hear these things, all ye nations: give ear, all ye inhabitants of the world.
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
2 All you that are earthborn, and you sons of men: both rich and poor together.
і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
3 My mouth shall speak wisdom: and the meditation of my heart understanding.
— мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
4 I will incline my ear to a parable; I will open my proposition on the psaltery.
нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
5 Why shall I fear in the evil day? the iniquity of my heel shall encompass me.
Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
6 They that trust in their own strength, and glory in the multitude of their riches,
які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
7 No brother can redeem, nor shall man redeem: he shall not give to God his ransom,
Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
8 Nor the price of the redemption of his soul: and shall labour for ever,
бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
9 And shall still live unto the end.
щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
10 He shall not see destruction, when he shall see the wise dying: the senseless and the fool shall perish together: And they shall leave their riches to strangers:
Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
11 And their sepulchres shall be their houses for ever. Their dwelling places to all generations: they have called their lands by their names.
Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
12 And man when he was in honour did not understand; he is compared to senseless beasts, and is become like to them.
та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
13 This way of theirs is a stumblingblock to them: and afterwards they shall delight in their mouth.
Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
14 They are laid in hell like sheep: death shall feed upon them. And the just shall have dominion over them in the morning; and their help shall decay in hell from their glory. (Sheol h7585)
Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! (Се́ла) (Sheol h7585)
16 Be not thou afraid, when a man shall be made rich, and when the glory of his house shall be increased.
Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
17 For when he shall die he shall take nothing away; nor shall his glory descend with him.
бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
18 For in his lifetime his soul will be blessed: and he will praise thee when thou shalt do well to him.
Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
19 He shall go in to the generations of his fathers: and he shall never see light.
вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
20 Man when he was in honour did not understand: he hath been compared to senseless beasts, and made like to them.
Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
