Luke 10
1 Now after these things the Lord appointed seventy others also, and sent them two and two before his face into every city and place where he himself was about to come.
Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
2 And he said to them, The harvest indeed [is] great, but the workmen few; supplicate therefore the Lord of the harvest that he may send out workmen into his harvest.
Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
3 Go: behold I send you forth as lambs in the midst of wolves.
Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
4 Carry neither purse nor scrip nor sandals, and salute no one on the way.
Не носіть калитки, нї торбини, ні обувя, і нїкого в дорозі не витайте.
5 And into whatsoever house ye enter, first say, Peace to this house.
У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
6 And if a son of peace be there, your peace shall rest upon it; but if not it shall turn to you again.
і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
7 And in the same house abide, eating and drinking such things as they have; for the workman is worthy of his hire. Remove not from house to house.
У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що в в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
8 And into whatsoever city ye may enter and they receive you, eat what is set before you,
І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед, вами,
9 and heal the sick in it, and say to them, The kingdom of God is come nigh to you.
і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть ім: Наближилось до вас царство Боже.
10 But into whatsoever city ye may have entered and they do not receive you, go out into its streets and say,
У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
11 Even the dust of your city, which cleaves to us on the feet, do we shake off against you; but know this, that the kingdom of God is come nigh.
І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
12 I say to you that it shall be more tolerable for Sodom in that day than for that city.
Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, ніж городові тому.
13 Woe to thee, Chorazin! woe to thee, Bethsaida! for if the works of power which have taken place in you had taken place in Tyre and Sidon, they had long ago repented, sitting in sackcloth and ashes.
Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
14 But it shall be more tolerable for Tyre and Sidon in the judgment than for you.
Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, ніж вам.
15 And thou, Capernaum, who hast been raised up to heaven, shalt be brought down even to hades. (Hadēs g86)
І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся. (Hadēs g86)
16 He that hears you hears me; and he that rejects you rejects me; and he that rejects me rejects him that sent me.
Хто слухав вас, мене слухав; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
17 And the seventy returned with joy, saying, Lord, even the demons are subject to us through thy name.
І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
18 And he said to them, I beheld Satan as lightning falling out of heaven.
Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
19 Behold, I give you the power of treading upon serpents and scorpions and over all the power of the enemy, and nothing shall in anywise injure you.
Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й ніщо вам не шкодити ме.
20 Yet in this rejoice not, that the spirits are subjected to you, but rejoice that your names are written in the heavens.
Тільки ж бо сим не втішайтесь, що духи вам корять ся; втішайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
21 In the same hour Jesus rejoiced in spirit and said, I praise thee, Father, Lord of the heaven and of the earth, that thou hast hid these things from wise and prudent, and hast revealed them to babes: yea, Father, for thus has it been well-pleasing in thy sight.
Того часу зрадїв духом Ісус, і рече; Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недоліткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось, перед Тобою.
22 All things have been delivered to me by my Father, and no one knows who the Son is but the Father, and who the Father is but the Son, and he to whomsoever the Son is pleased to reveal [him].
Усе передане мені від Отця; і нїхто не знав, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
23 And having turned to the disciples privately he said, Blessed are the eyes which see the things that ye see.
І, обернувшись до учеників на самоті, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
24 For I say to you that many prophets and kings have desired to see the things which ye behold, and did not see [them]; and to hear the things which ye hear, and did not hear [them].
глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотіли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
25 And behold, a certain lawyer stood up tempting him, and saying, Teacher, having done what, shall I inherit life eternal? (aiōnios g166)
І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічне насліджу? (aiōnios g166)
26 And he said to him, What is written in the law? how readest thou?
Він же рече до него: В законі що написано? як читаєш?
27 But he answering said, Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy strength, and with all thine understanding; and thy neighbour as thyself.
Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
28 And he said to him, Thou hast answered right: this do and thou shalt live.
Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
29 But he, desirous of justifying himself, said to Jesus, And who is my neighbour?
Він же, хотївши справдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближній?
30 And Jesus replying said, A certain man descended from Jerusalem to Jericho and fell into [the hands of] robbers, who also, having stripped him and inflicted wounds, went away leaving him in a half-dead state.
Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один йшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, дійшли, зоставивши півмертвого.
31 And a certain priest happened to go down that way, and seeing him, passed on on the opposite side;
Случаєм ійшов якийсь священик дорогою цією, і, побачивши його, пройшов мимо.
32 and in like manner also a Levite, being at the spot, came and looked [at him] and passed on on the opposite side.
Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
33 But a certain Samaritan journeying came to him, and seeing [him], was moved with compassion,
Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
34 and came up [to him] and bound up his wounds, pouring in oil and wine; and having put him on his own beast, took him to [the] inn and took care of him.
і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
35 And on the morrow [as he left], taking out two denarii he gave them to the innkeeper, and said to him, Take care of him, and whatsoever thou shalt expend more, I will render to thee on my coming back.
а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
36 Which [now] of these three seems to thee to have been neighbour of him who fell into [the hands of] the robbers?
Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
37 And he said, He that shewed him mercy. And Jesus said to him, Go, and do thou likewise.
Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тоді йому Ісус: Їди й ти чини так.
38 And it came to pass as they went that he entered into a certain village; and a certain woman, Martha by name, received him into her house.
Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він у в одно село, жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
39 And she had a sister called Mary, who also, having sat down at the feet of Jesus was listening to his word.
А була в неї сестра, звана Мария, котра, сівши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
40 Now Martha was distracted with much serving, and coming up she said, Lord, dost thou not care that my sister has left me to serve alone? Speak to her therefore that she may help me.
Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
41 But Jesus answering said to her, Martha, Martha, thou art careful and troubled about many things;
Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
42 but there is need of one, and Mary has chosen the good part, the which shall not be taken from her.
одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.
