2 Corinthians 10
1 But I myself, Paul, entreat you by the meekness and gentleness of the Christ, who, as to appearance, [when present] [am] mean among you, but absent am bold towards you;
Сам же я Павел благаю вас лагідностю і тихостю Христовою, а що в вічі смиренний між вами, а, не будучи між вами, сьміливий проти вас;
2 but I beseech that present I may not be bold with the confidence with which I think to be daring towards some who think of us as walking according to flesh.
благаю ж, щоб, бувши між вами, не бути сьміливим з тією певнотою, якою думаю осьмілитись проти деяких, що думають про нас, нїби ми ходимо по тїлу.
3 For walking in flesh, we do not war according to flesh.
Бо ходячи в тїлї, не по тїлу воюємо:
4 For the arms of our warfare [are] not fleshly, but powerful according to God to [the] overthrow of strongholds;
(бо зброя воювання нашого не тілесна, а сильна Богом на зруйнованнє твердинь, )
5 overthrowing reasonings and every high thing that lifts itself up against the knowledge of God, and leading captive every thought into the obedience of the Christ;
руйнуючи видумки і всяку висоту, що встає проти знання Божого, і займаючи в полонь усякий розум на послух Христу,
6 and having in readiness to avenge all disobedience when your obedience shall have been fulfilled.
і будучи на поготові помститись над усяким непослухом, як сповнить ся ваш послух.
7 Do ye look at what concerns appearance? If any one has confidence in himself that he is of Christ, let him think this again in himself, that even as he [is] of Christ, so also [are] we.
Хиба ви на лице дивитесь? Коли хто певен у собі, що він Христів, нехай знов по собі думає так, Що, як він Христів, так і ми Христові.
8 For and if I should boast even somewhat more abundantly of our authority, which the Lord has given [to us] for building up and not for your overthrowing, I shall not be put to shame;
Бо коли б я ще більш хвалив ся властю нашою, що дав нам Господь на збудуваннє, а не на зруйнуваннє ваше, то не осоромив ся б
9 that I may not seem as if I was frightening you by letters:
(Та) щоб не здаватись, наче б лякав вас посланнями, -
10 because his letters, he says, [are] weighty and strong, but his presence in the body weak, and his speech naught.
бо послання (його) скажуть, важкі і кріпкі, а присутність тїла немочна і слово мизерне, -
11 Let such a one think this, that such as we are in word by letters [when] absent, such also present in deed.
такий нехай се знає, що які ми словом у посланнях, не бувши (між вами), такі ми й дїлом, бувши (між вами).
12 For we dare not class ourselves or compare ourselves with some who commend themselves; but these, measuring themselves by themselves, and comparing themselves with themselves, are not intelligent.
Бо не сьміємо прилїчувати або рівняти себе до деяких, що самі себе хвалять; ті, що самі в собі себе міряють і порівнюють самих себе, не розуміють.
13 Now we will not boast out of measure, but according to the measure of the rule which the God of measure has apportioned to us, to reach to you also.
Ми ж не без міри хвалити мемось, а по мірі мірила, що відмірив нам Бог, міру, щоб досягти і до вас.
14 For we do not, as not reaching to you, overstretch ourselves, (for we have come to you also in the glad tidings of the Christ; )
Ми бо не так, як би не досягнувши вас, над міру простираємось; бо аж і до вас досягли благовістом Христовим.
15 not boasting out of measure in other people's labours, but having hope, your faith increasing, to be enlarged amongst you, according to our rule, yet more abundantly
Не без міри хвалимось чужою працею, маючи надїю, що, як виросте віра ваша, то звеличимось і ми по мі рилу нашому надто,
16 to announce the glad tidings to that [which is] beyond you, not to be boasting in another's rule of things made ready to hand.
щоб і дальше вас благовіствувати, і не хвалитись над тим, що чужим мірилом приготовлене.
17 But he that boasts, let him boast in the Lord.
Хто ж хвалить ся, нехай у Господі хвалить ся.
18 For not he that commends himself is approved, but whom the Lord commends.
Бо не той певний, хто сам себе хвалить, а кого Господь похваляє.
