1 Corinthians 9
1 Am I not free? am I not an apostle? have I not seen Jesus our Lord? are not ye my work in [the] Lord?
Хиба ж я не апостол? хиба ж я не вільний? хиба ж я Ісуса Христа, Господа нашого, не бачив? хиба не моє ви дїло в Господї?
2 If I am not an apostle to others, yet at any rate I am to you: for the seal of mine apostleship are ye in [the] Lord.
Коли иншим я не апостол, то все ж вам; ви бо печать апостолування мого в Господї.
3 My defence to those who examine me is this:
Оце моя відповідь тим, хто судить мене.
4 Have we not a right to eat and to drink?
Хиба ми не маємо власти їсти і пити?
5 have we not a right to take round a sister [as] wife, as also the other apostles, and the brethren of the Lord, and Cephas?
Хиба не маємо власти сестру-жінку водити, як инші апостоли, й брати Господнї, і Кифа?
6 Or I alone and Barnabas, have we not a right not to work?
Або один я та Варнава не маємо власти, щоб не робити?
7 Who ever carries on war at his own charges? who plants a vineyard and does not eat of its fruit? or who herds a flock and does not eat of the milk of the flock?
Хто воїнствує коли своїми доходами? хто садить виноградник, та й овощу його не їсть? або хто пасе стадо, та й молока з стада не їсть?
8 Do I speak these things as a man, or does not the law also say these things?
Хиба се я глаголю яко чоловік? чи не говорить сього й закон?
9 For in the law of Moses it is written, Thou shalt not muzzle the ox that is treading out corn. Is God occupied about the oxen,
Бо в Мойсейовім законї писано: Не завязуй рота волові, як молотить. Хиба про волів дбає Бог?
10 or does he say [it] altogether for our sakes? For for our sakes it has been written, that the plougher should plough in hope, and he that treads out corn, in hope of partaking of [it].
чи задля нас як раз глаголе? Задля нас бо написано, що в надії мусить ратай орати, і хто молотить, (робить се) з надїєю, бути спільником свого вповання.
11 If we have sown to you spiritual things, [is it a] great [thing] if we shall reap your carnal things?
Коли ми духовне сїяли вам, то чи велика річ, коли ми тілесне ваше жати мем?
12 If others partake of this right over you, should not rather we? But we have not used this right, but we bear all things, that we may put no hindrance in the way of the glad tidings of the Christ.
коли инші бувають спільниками (сієї) власти над вами, то чи не більше ми? Та не користувались ми властю сією, а все терпимо, щоб не з'упинити як не будь благовістя Христового.
13 Do ye not know that they who labour [at] sacred things eat of the [offerings offered in the] temple; they that attend at the altar partake with the altar?
Чи то ж не знаєте, що хто коло сьвятого служить, ті з сьвятого їдять? і хто коло жертівнї пильнує, ті від жертівнї частину приймають.
14 So also the Lord has ordained to those that announce the glad tidings to live of the glad tidings.
Так і Господь повелів тим, хто проповідує благовісте, з благовістя жити.
15 But I have used none of these things. Now I have not written these things that it should be thus in my case; for [it were] good for me rather to die than that any one should make vain my boast.
Я ж нічим з сього не користувавсь, і не (для того) се написав, щоб так роблено для мене; бо лучче мені вмерти, нїж щоб хто славу мою знівечив.
16 For if I announce the glad tidings, I have nothing to boast of; for a necessity is laid upon me; for it is woe to me if I should not announce the glad tidings.
Коли бо благовіствую, нема мені слави, примус бо на менї лежить, і горе мені, коли не благовіствую!
17 For if I do this voluntarily, I have a reward; but if not of my own will, I am entrusted with an administration.
Коли бо роблю се охотою, маю нагороду; коли ж проти волї, то роблю службу, звірену менї.
18 What is the reward then that I have? That in announcing the glad tidings I make the glad tidings costless [to others], so as not to have made use, as belonging to me, of my right in [announcing] the glad tidings.
За що ж мені нагорода? (За те, ) що благовіствуючи без користї, подаю благовісте Христове, так щоб не надуживати моєї властїв благовістю.
19 For being free from all, I have made myself bondman to all, that I might gain the most [possible].
Бувши бо вільний від усїх (не підневолений нїкому), зробив я себе усїм слугою, щоб більш придбати:
20 And I became to the Jews as a Jew, in order that I might gain the Jews: to those under law, as under law, not being myself under law, in order that I might gain those under law:
Я став ся Жидам, як Жидовин, щоб Жидів придбати; тим, що під законом, був я як під законом, щоб тих, що під законом, придбати;
21 to those without law, as without law, (not as without law to God, but as legitimately subject to Christ, ) in order that I might gain [those] without law.
беззаконним - як беззаконний (не бувши беззаконним Богу, а законним Христу), щоб придбати беззаконних;
22 I became to the weak, [as] weak, in order that I might gain the weak. To all I have become all things, in order that at all events I might save some.
недужим я був недужий, щоб недужих придбати. Усїм був я все, щоб конче деяких спасти.
23 And I do all things for the sake of the glad tidings, that I may be fellow-partaker with them.
Се ж роблю задля благовістя, щоб бути спільником у йому.
24 Know ye not that they who run in [the] race-course run all, but one receives the prize? Thus run in order that ye may obtain.
Хиба не знаєте, що ті, що на гонах біжять, усї біжять, а один приймає нагороду? Так біжіть і ви, щоб осягли.
25 But every one that contends [for a prize] is temperate in all things: they then indeed that they may receive a corruptible crown, but we an incorruptible.
Кожен же, хто бореть ся, від усього вдержуєть ся. Ті ж, щоб тлїнний вінець прийняти, а ми нетлїнний.
26 I therefore thus run, as not uncertainly; so I combat, as not beating the air.
Оце ж я так біжу, не якби на непевне; подвизаюсь так, не якби повіттє бючи.
27 But I buffet my body, and lead it captive, lest [after] having preached to others I should be myself rejected.
А морю тіло мов і підневолюю, щоб, иншим проповідуючи, самому инодї не бути нікчемним.
