Romans 1
1 Paul, bondman of Jesus Christ, [a] called apostle, separated to God's glad tidings,
Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже,
2 (which he had before promised by his prophets in holy writings, )
(котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях, )
3 concerning his Son (come of David's seed according to flesh,
про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тілу,
4 marked out Son of God in power, according to [the] Spirit of holiness, by resurrection of [the] dead) Jesus Christ our Lord;
обявленого Сина Божого в силї, по Духу сьвятости, через воскресеннє в мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,
5 by whom we have received grace and apostleship in behalf of his name, for obedience of faith among all the nations,
(котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його,
6 among whom are ye also [the] called of Jesus Christ:
між котрими й ви покликані, Ісус-Христові; )
7 to all that are in Rome, beloved of God, called saints: Grace to you and peace from God our Father and [our] Lord Jesus Christ.
Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впоюй од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
8 First, I thank my God through Jesus Christ for you all, that your faith is proclaimed in the whole world.
Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.
9 For God is my witness, whom I serve in my spirit in the glad tidings of his Son, how unceasingly I make mention of you,
Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,
10 always beseeching at my prayers, if any way now at least I may be prospered by the will of God to come to you.
усе в молитвах моїх молючись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.
11 For I greatly desire to see you, that I may impart to you some spiritual gift to establish you;
Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне дла утвердження вашого;
12 that is, to have mutual comfort among you, each by the faith [which is] in the other, both yours and mine.
се ж єсть утішитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю.
13 But I do not wish you to be ignorant, brethren, that I often proposed to come to you, (and have been hindered until the present time, ) that I might have some fruit among you too, even as among the other nations also.
Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.
14 I am a debtor both to Greeks and barbarians, both to wise and unintelligent:
Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я.
15 so, as far as depends on me, am I ready to announce the glad tidings to you also who [are] in Rome.
От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати.
16 For I am not ashamed of the glad tidings; for it is God's power to salvation, to every one that believes, both to Jew first and to Greek:
Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.
17 for righteousness of God is revealed therein, on the principle of faith, to faith: according as it is written, But the just shall live by faith.
Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.
18 For there is revealed wrath of God from heaven upon all impiety, and unrighteousness of men holding the truth in unrighteousness.
Одкриваєть ся бо гнїв Божий з неба на всяке нечесте і неправду людей, що держить істину в неправді.
19 Because what is known of God is manifest among them, for God has manifested [it] to them,
Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явившім.
20 — for from [the] world's creation the invisible things of him are perceived, being apprehended by the mind through the things that are made, both his eternal power and divinity, — so as to render them inexcusable. (aïdios g126)
Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання. (aïdios g126)
21 Because, knowing God, they glorified [him] not as God, neither were thankful; but fell into folly in their thoughts, and their heart without understanding was darkened:
Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.
22 professing themselves to be wise, they became fools,
Славлячи себе мудрими, потуманїли,
23 and changed the glory of the incorruptible God into [the] likeness of an image of corruptible man and of birds and quadrupeds and reptiles.
і обернули славу нетлінного Бога на подобину образа тлінного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.
24 Wherefore God gave them up [also] in the lusts of their hearts to uncleanness, to dishonour their bodies between themselves:
Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою.
25 who changed the truth of God into falsehood, and honoured and served the creature more than him who had created [it], who is blessed for ever. Amen. (aiōn g165)
Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь. (aiōn g165)
26 For this reason God gave them up to vile lusts; for both their females changed the natural use into that contrary to nature;
За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернула природню подобу на протиприродню;
27 and in like manner the males also, leaving the natural use of the female, were inflamed in their lust towards one another; males with males working shame, and receiving in themselves the recompense of their error which was fit.
так само й чоловіки, оставивши природне вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи.
28 And according as they did not think good to have God in [their] knowledge, God gave them up to a reprobate mind to practise unseemly things;
І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне,
29 being filled with all unrighteousness, wickedness, covetousness, malice; full of envy, murder, strife, deceit, evil dispositions; whisperers,
сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливостя, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв,
30 back-biters, hateful to God, insolent, proud, boasters, inventors of evil things, disobedient to parents,
осудників, поклїпників, богоневавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних,
31 void of understanding, faithless, without natural affection, unmerciful;
нерозумних, ламателїв умови, нелюбовних, невбдагальних, немилостивих.
32 who knowing the righteous judgment of God, that they who do such things are worthy of death, not only practise them, but have fellow delight in those who do [them].
Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоїн смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.
