< Matthew 23 >

1 Then Jesus spoke to the crowds and to His disciples:
Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
2 “The scribes and Pharisees sit in Moses’ seat.
і сказав: „На сиді́нні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
3 So practice and observe everything they tell you. But do not do what they do, for they do not practice what they preach.
Тож усе, що́ вони скажуть вам, — робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того́!
4 They tie up heavy, burdensome loads and lay them on men’s shoulders, but they themselves are not willing to lift a finger to move them.
Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на лю́дські раме́на, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх пору́шити.
5 All their deeds are done for men to see. They broaden their phylacteries and lengthen their tassels.
Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомі́лля свої розширяють, і здовжують ки́тиці.
6 They love the places of honor at banquets, the chief seats in the synagogues,
І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах,
7 the greetings in the marketplaces, and the title of ‘Rabbi’ by which they are addressed.
і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
8 But you are not to be called ‘Rabbi,’ for you have one Teacher, and you are all brothers.
А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.
9 And do not call anyone on earth your father, for you have one Father, who is in heaven.
І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі.
10 Nor are you to be called instructors, for you have one Instructor, the Christ.
І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.
11 The greatest among you shall be your servant.
Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
12 For whoever exalts himself will be humbled, and whoever humbles himself will be exalted.
Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.
13 Woe to you, scribes and Pharisees, you hypocrites! You shut the kingdom of heaven in men’s faces. You yourselves do not enter, nor will you let in those who wish to enter.
Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
(Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!)
15 Woe to you, scribes and Pharisees, you hypocrites! You traverse land and sea to win a single convert, and when he becomes one, you make him twice as much a son of hell as you are. (Geenna g1067)
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас! (Geenna g1067)
16 Woe to you, blind guides! You say, ‘If anyone swears by the temple, it means nothing; but if anyone swears by the gold of the temple, he is bound by his oath.’
Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.
17 You blind fools! Which is greater: the gold, or the temple that makes it sacred?
Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
18 And you say, ‘If anyone swears by the altar, it means nothing; but if anyone swears by the gift on it, he is bound by his oath.’
І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.
19 You blind men! Which is greater: the gift, or the altar that makes it sacred?
Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?
20 So then, he who swears by the altar swears by it and by everything on it.
Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.
21 And he who swears by the temple swears by it and by the One who dwells in it.
І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
22 And he who swears by heaven swears by God’s throne and by the One who sits on it.
І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
23 Woe to you, scribes and Pharisees, you hypocrites! You pay tithes of mint, dill, and cumin. But you have disregarded the weightier matters of the law: justice, mercy, and faithfulness. You should have practiced the latter, without neglecting the former.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.
24 You blind guides! You strain out a gnat but swallow a camel.
Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!
25 Woe to you, scribes and Pharisees, you hypocrites! You clean the outside of the cup and dish, but inside they are full of greed and self-indulgence.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!
26 Blind Pharisee! First clean the inside of the cup and dish, so that the outside may become clean as well.
Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!
27 Woe to you, scribes and Pharisees, you hypocrites! You are like whitewashed tombs, which look beautiful on the outside, but on the inside are full of dead men’s bones and every kind of impurity.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!
28 In the same way, on the outside you appear to be righteous, but on the inside you are full of hypocrisy and wickedness.
Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!
29 Woe to you, scribes and Pharisees, you hypocrites! You build tombs for the prophets and decorate the monuments of the righteous.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,
30 And you say, ‘If we had lived in the days of our fathers, we would not have been partners with them in shedding the blood of the prophets.’
та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.
31 So you testify against yourselves that you are the sons of those who murdered the prophets.
Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
32 Fill up, then, the measure of the sin of your fathers.
Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
33 You snakes! You brood of vipers! How will you escape the sentence of hell? (Geenna g1067)
О змії, о ро́де гадю́чий, — я́к ви втечете від за́суду до геє́нни? (Geenna g1067)
34 Because of this, I am sending you prophets and wise men and teachers. Some of them you will kill and crucify, and others you will flog in your synagogues and persecute in town after town.
І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
35 And so upon you will come all the righteous blood shed on earth, from the blood of righteous Abel to the blood of Zechariah son of Berechiah, whom you murdered between the temple and the altar.
Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!
36 Truly I tell you, all these things will come upon this generation.
Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
37 O Jerusalem, Jerusalem, who kills the prophets and stones those sent to her, how often I have longed to gather your children together, as a hen gathers her chicks under her wings, but you were unwilling!
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли!
38 Look, your house is left to you desolate.
Ось ваш дім залиша́ється порожній для вас!
39 For I tell you that you will not see Me again until you say, ‘Blessed is He who comes in the name of the Lord.’”
Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: „Благословенний, Хто йде у Господнє їм'я́!“

< Matthew 23 >