Galatians 4
1 What I am saying is that as long as the heir is a child, he is no different from a slave, although he is the owner of everything.
Тож я кажу: поки спадкоємець ще дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і є володарем усього.
2 He is subject to guardians and trustees until the date set by his father.
Він підпорядковується опікунам і управителям до часу, встановленого батьком.
3 So also, when we were children, we were enslaved under the basic principles of the world.
Так само й ми, коли були дітьми, знаходилися у рабстві [матеріальних і духовних] основ світу.
4 But when the time had fully come, God sent His Son, born of a woman, born under the law,
Але коли настала повнота часу, Бог послав Свого Сина, народженого від жінки, народженого під Законом,
5 to redeem those under the law, that we might receive our adoption as sons.
щоб викупити тих, хто під Законом, і щоб ми отримали всиновлення.
6 And because you are sons, God sent the Spirit of His Son into our hearts, crying out, “Abba, Father!”
І, оскільки ви – Його сини, Бог послав Духа Свого Сина в наші серця, Духа, Який кличе: «Авва!», [тобто] «Отче».
7 So you are no longer a slave, but a son; and since you are a son, you are also an heir through God.
Отже, ти вже не раб, а син; а якщо син, то й спадкоємець через Бога.
8 Formerly, when you did not know God, you were slaves to those who by nature are not gods.
Раніше, коли ви не знали Бога, ви були рабами тих, що за своєю природою не є богами.
9 But now that you know God, or rather are known by God, how is it that you are turning back to those weak and worthless principles? Do you wish to be enslaved by them all over again?
Але тепер, коли ви пізнали Бога, точніше, коли Бог пізнав вас, то як ви можете повертатися назад до тих слабких і жалюгідних основ світу? Хочете себе знову поневолити?
10 You are observing special days and months and seasons and years!
Ви дотримуєтесь [особливих] днів, місяців, пір та років.
11 I fear for you, that my efforts for you may have been in vain.
Боюсь, що всі мої зусилля, витрачені на вас, були марні.
12 I beg you, brothers, become like me, for I became like you. You have done me no wrong.
Я благаю вас, брати: станьте такими, як я, бо я став таким, як ви. Ви нічим мене не скривдили.
13 You know that it was because of an illness that I first preached the gospel to you.
Як ви знаєте, уперше я проповідував вам Добру Звістку через хворобу.
14 And although my illness was a trial to you, you did not despise or reject me. Instead, you welcomed me as if I were an angel of God, as if I were Christ Jesus Himself.
І, хоча моя хвороба була для вас випробуванням, ви не ставилися до мене з презирством чи зневагою, але прийняли як ангела Божого, як [Самого] Христа Ісуса.
15 What then has become of your blessing? For I can testify that, if it were possible, you would have torn out your eyes and given them to me.
Де ж тепер ваше блаженство? Я можу засвідчити, що якби ви тоді могли, то вирвали б свої очі й віддали їх мені.
16 Have I now become your enemy by telling you the truth?
Невже тепер я став вашим ворогом, кажучи вам істину?
17 Those people are zealous for you, but not in a good way. Instead, they want to isolate you from us, so that you may be zealous for them.
[Ті люди] ревно стараються переманити вас, але не з добрих [спонук]. Вони хочуть розлучити нас, щоб ви були їхніми ревними прихильниками.
18 Nevertheless, it is good to be zealous if it serves a noble purpose—at any time, and not only when I am with you.
Добре завжди бути ревним для доброї мети, а не лише тоді, коли я з вами.
19 My children, for whom I am again in the pains of childbirth until Christ is formed in you,
Діти мої, заради яких я знову терплю біль народження, аж доки Христос не відобразиться у вас.
20 how I wish I could be with you now and change my tone, because I am perplexed about you.
Як би я хотів бути з вами зараз і змінити мій тон, бо я здивований вами!
21 Tell me, you who want to be under the law, do you not understand what the law says?
Скажіть мені, невже ви, що хочете бути під Законом, не слухаєте Закону?
22 For it is written that Abraham had two sons, one by the slave woman and the other by the free woman.
Адже написано, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а іншого від вільної жінки.
23 His son by the slave woman was born according to the flesh, but his son by the free woman was born through the promise.
Той, що від рабині, народився за тілом, а той, що від вільної жінки, народився згідно з обіцянкою.
24 These things serve as illustrations, for the women represent two covenants. One covenant is from Mount Sinai and bears children into slavery: This is Hagar.
Це треба розуміти образно. Жінки представляють два завіти: один з гори Синай, що народжує в рабство, це – Аґар.
25 Now Hagar stands for Mount Sinai in Arabia and corresponds to the present-day Jerusalem, because she is in slavery with her children.
Аґар – Синайська гора в Аравії, а також це нинішній Єрусалим, що перебуває в рабстві зі своїми дітьми.
26 But the Jerusalem above is free, and she is our mother.
А небесний Єрусалим – вільний, і він є нашою матір’ю.
27 For it is written: “Rejoice, O barren woman, who bears no children; break forth and cry aloud, you who have never travailed; because more are the children of the desolate woman than of her who has a husband.”
Бо написано: «Радій, неплідна, яка не народжувала! Кричи та радій, ти, що не зазнала мук народження, бо більше дітей у покинутої жінки, ніж у тієї, яка має чоловіка».
28 Now you, brothers, like Isaac, are children of promise.
Ви ж, брати, подібно до Ісаака, є дітьми обітниці.
29 At that time, however, the son born by the flesh persecuted the son born by the Spirit. It is the same now.
Та як тоді син, народжений за тілом, переслідував сина, народженого за Духом, так і зараз.
30 But what does the Scripture say? “Expel the slave woman and her son, for the slave woman’s son will never share in the inheritance with the free woman’s son.”
Однак що говорить Писання? «Вижени служницю разом з її сином, бо не буде син рабині співспадкоємцем разом із сином вільної жінки».
31 Therefore, brothers, we are not children of the slave woman, but of the free woman.
Отже, брати, ми діти не рабині, а вільної жінки.
