Romans 14
1 But the man who is weak in the faith, do not receive for arguments of opinions.
Немогаючого ж у вірі приймайте не на розбіраннє думок.
2 One man has faith to eat all things, but he who is weak eats vegetables.
Один вірує, (що можна) їсти все, а знемогаючий зїллє (нехай) їсть.
3 The man who eats should not disdain the man who does not eat, and the man who does not eat should not criticize the man who eats, for God has received him.
Хто їсть, нехай тому, хто не їсть, не докоряє, а хто не їсть, нехай того, хто їсть, не осуджує; Бог бо його прийняв.
4 Who are thou who criticizes the servant of another? To his own lord he stands or falls. And he will be made to stand, for God is able to make him stand.
Ти хто єси, що судиш чужого слугу? своєму панові стоїть він, або падає. Устоїть же, бо здолїе Бог поставити його.
5 One man prefers one day above another, another man prefers every day. Let each man be fully persuaded in his own mind.
Инший шанує (один) день над (другий) день; инший же судить про всякий день Кожен у своїй мислї нехай буде певен.
6 He who regards the day, regards it for the Lord. And he who does not regard the day, for the Lord he does not regard it. And he who eats, eats for the Lord, for he expresses thanks to God. And he who does not eat, for the Lord he does not eat, and expresses thanks to God.
Хто вважає на день, Господові вважає; і хто не вважає на день, Господеві не вважає. Хто їсть, Господеві їсть, бо дякує Богу; і хто не їсть, Господеві не їсть, та й дякує Богу.
7 For none of us lives to himself, and no man dies to himself.
Нїхто бо з нас собі не живе, і нїхто собі не вмирає.
8 For both if we live, we live for the Lord, and if we die, we die for the Lord. Both if we live and if we die, therefore, we are the Lord's.
Бо коли живемо, Господеві живемо; й коли вмираємо, Господеві вмираємо; то, чи живемо, чи вмираємо, ми Господнї.
9 For because of this Christ both died and arose, and he became alive so that he might be Lord over both the dead and the living.
На се бо Христос і вмер, і воскрес, і ожив, щоб і над мертвими, й над живими панувати.
10 But why do thou criticize thy brother? Or also why do thou disdain thy brother? For we will all stand before the judgment seat of Christ.
Ти ж чого судиш брата твого? або й ти, чого докоряєш брата твого? Усї бо станемо перед судищем Христовим.
11 For it is written, I live, says the Lord, that every knee will bow to me, and every tongue will confess to God.
Писано бо: Як живу, глаголе Господь, що передо мною поклонить ся всяке колїно, і всякий язик визнавати ме Бога.
12 So then each of us will give account about himself to God.
Тим же кожен э нас за себе позалїк дасть Богу.
13 Let us not therefore criticize each other any more, but judge ye this instead, not to place a stumbling block to the brother, or a snare.
Оце ж більш один одного не осуджуймо, а лучче розсуджуйте, як би не класти спотикання брату, або поблазнї.
14 I know and am persuaded in the Lord Jesus, that nothing is profane by itself, except to him who regards anything to be profane. To that man it is profane.
Знаю я і впевнивсь у Христї Ісусї, що нїщо нескверне само собою; тільки, хто думає, що воно скверне, тому й скверне.
15 For if thy brother is distressed because of food, thou no longer walk according to love. Do not destroy with thy food that man for whom Christ died.
Коли ж через їжу брат твій сумує, то вже не по любови ходиш. Не погубляй їжею твоєю того, за кого Христос умер.
16 Therefore do not let your good be maligned.
Нехай же не ганить ся ваше добре.
17 For the kingdom of God is not eating and drinking, but righteousness and peace and joy in the Holy Spirit.
Бо царство Боже не їжа і питте, а правда, і впокій, і радощі в Дусі сьвятім.
18 For he who serves Christ in these things is acceptable to God, and approved by men.
Хто бо в сьому служить Христу, той любий Богові і шануваний між людьми.
19 So then we should pursue the things of peace, and the things of constructiveness for each other.
Тому ж отеє побиваймось. за тим, що для впокою і для збудовання спільного.
20 Do not tear down the work of God because of food. All things indeed are clean, but it is wrong to the man who eats through hindrance.
Ради їжи не руйнуй діла Божого. Все чисте, тільки лихо чоловікові, що їсть із спотиканнєм.
21 It is good not to eat meats, nor to drink wine, nor in whatever thy brother stumbles against, or is caused to stumble, or becomes weak.
Добре не їсти мясива, анї пити вина, нї (такого), від чого брат твій спотикаєть ся або блазнить ся, або знемогає.
22 The faith thou have, have in relation to thyself before God. Blessed is the man not condemning himself in what he allows.
Ти маєш віру? май (її) собі перед Богом. Блажен, хто не осуджує себе в тому, що похваляв.
23 But he who doubts is condemned if he eats, because it is not from faith, and everything that is not from faith is sin.
Хто ж сумнить ся, чи їсти, осудить ся, бо (їсть) не по вірі; все ж, що не по вірі, гріх.
