Acts 1
1 I indeed made the former treatise, O Theophilus, about all things that Jesus began both to do and to teach,
Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,
2 until a day in which he was taken up, having commanded, through the Holy Spirit, the apostles whom he chose,
аж до дня, котрого возніс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
3 to whom he also presented himself living, after his suffering, by many infallible proofs, being seen by them during forty days, and speaking the things about the kingdom of God.
перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
4 And being assembled together, he commanded them not to depart from Jerusalem, but to wait for the promise of the Father, Which, he said, ye heard from me.
і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.
5 Because John indeed immersed in water, but ye will be immersed in the Holy Spirit after not many of these days.
Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.
6 Indeed therefore having come together, they questioned him, saying, Lord, do thou restore the kingdom to Israel at this time?
Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
7 And he said to them, It is not for you to know times or seasons, which the Father established in his own authority.
Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.
8 But ye will receive the power of the Holy Spirit that comes upon you. And ye will be witnesses to me both in Jerusalem, and in all Judea and Samaria, and as far as of the extremity of the earth.
А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.
9 And having said these things, as they were watching, he was taken up, and a cloud received him from their eyes.
І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
10 And while they were gazing at his going into the sky, behold, two men had also stood by them in white apparel,
І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,
11 who also said, Men, Galileans, why stand ye gazing into the sky? This Jesus who was taken up from you into the sky will so come, in that same way as ye saw him going into the sky.
котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
12 Then they returned to Jerusalem from the mountain called Olivet, which is near Jerusalem having a sabbath day journey.
Тоді вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.
13 And when they came in, they went up into the upper floor where they were lodging, including, Peter and James and John and Andrew, Philip and Thomas, Bartholomew and Matthew, James the son of Alphaeus, and Simon the Zealot, and Judas son of James.
І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей й Матей, ЯковАлхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
14 All these men were continuing with one accord in prayer and supplication, with women, and Mary the mother of Jesus, and with his brothers.
Усї вони пробували однодушне в молитві і благанню - з жінками та. Марисю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.
15 And in those days, Peter, having stood up in the midst of the disciples (and there was a multitude of names at the same place, about a hundred twenty), he said,
І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):
16 Men, brothers, it was necessary for this scripture to be fulfilled, which the Holy Spirit foretold through the mouth of David about Judas, who became a guide to those who arrested Jesus,
Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.
17 because he was numbered with us, and received a share of this ministry.
Полічено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
18 (Indeed therefore this man obtained a field from the reward of his unrighteousness, and having become headlong, he burst open in the middle and all his bowels gushed out.
Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
19 And it became known to all those dwelling at Jerusalem, so as to call that field in their own dialect, Akeldama, that is, The field of blood.)
І відомо стало всім домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
20 For it is written in the book of Psalms, Let his habitation become desolate, and let no man be dwelling in it, and, Let another take his office.
Написано ж в книзі Псальм: Нехай оселя його спустіє, і нехай ніхто не домує в ній, а догляд її нехай прийме инший.
21 It is necessary therefore, of the men who accompanied us during all the time during which the Lord Jesus went in and went out among us,
Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
22 having begun from the immersion of John to the day that he was taken up from us, for one of these to become a witness with us of his resurrection.
почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
23 And they put forward two, Joseph called Barsabbas, who was surnamed Justus, and Matthias.
І поставили двох: Иосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.
24 And having prayed, they said, Thou, Lord, knowing the hearts of all men, show which one of these two thou have chosen
І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всіх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,
25 to take the place in this ministry and apostleship from which Judas transgressed to go to his own place.
приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
26 And they gave their lots, and the lot fell upon Matthias, and he was numbered with the eleven apostles.
І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.
