Romans 10
1 Brothers, truly my heart's desire and my supplication to God for Israel is for salvation.
Браттє, бажаннє мого сердя і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасеннє.
2 For I testify to them that they have a zeal of God, but not according to knowledge.
Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.
3 For not understanding the righteousness of God, and seeking to establish their own righteousness, they did not submit to the righteousness of God.
Не розуміючи бо праведності Божої, і шукаючи свою праведність поставити, праведності Божій не корили ся.
4 For Christ is the end of law for righteousness, to every man who believes.
Кінець бо закону - Христос, на праведність кожному віруючому.
5 For Moses writes in the righteousness from the law, that the man that does them will live in them.
Мойеей пише про праведність, що від закону; що которий чоловік робити ме се, жити ме ним.
6 But the righteousness from faith says thus: Thou should not say in thy heart, Who will ascend into heaven? (that is, to bring Christ down)
А та, що од віри, праведність, так говорить: Не кажи в серці твоїм: Хто зійде на небо? (се єсть: Христа звести додолу; )
або: Хто зійде в безодню? (се єсть: Христа з мертвих угору звести.) (Abyssos g12)
8 But what does it say? The word is near thee, in thy mouth and in thy heart, that is, the word of faith that we preach:
А що ж глаголе (писаннє)? Близько тебе слово в устах твоїх і в серцї твоїм, се єсть слово віри, що ми проповідуємо;
9 that if thou will confess with thy mouth, the Lord Jesus, and will believe in thy heart that God raised him from the dead, thou will be saved.
щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.
10 For a man believes in the heart for righteousness, and he confesses with the mouth for salvation.
Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаєть ся на спасеннє.
11 For the scripture says, Every man who believes in him will not be shamed.
Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.
12 For there is no distinction of a Jew and also of a Greek, for the same Lord is of all men, being rich toward all those who call upon him.
Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усіх, богатий для всїх, хто призиває Його.
13 For every man, whoever may call upon the name of the Lord will be saved.
Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.
14 How then will they call on whom they have not believed? And how will they believe of whom they have not heard? And how will they hear without preaching?
Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?
15 And how will they preach unless they are sent? Just as it is written, How beautiful are the feet of those who proclaim good news of peace, of those who proclaim good news of good things.
А як же проповідати муть коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?
16 But not all were obedient to the good news, for Isaiah says, Lord, who has believed our report?
Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?
17 So faith is from hearing, and hearing by the word of God.
Тим же то віра (приходить) через слуханнє, слуханнє ж через слово Боже.
18 But I say, did they, no, not hear? Rather, Their voice went forth into all the earth, and their sayings to the limits of the inhabited world.
Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули? Нї, по всїй землі бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.
19 But I say, did Israel, no, not know? First Moses says, I will provoke you to jealousy toward a non-nation. Toward a foolish nation, I will make you angry.
І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам зависти через (тих, що) не (єсть мій) нарід, народом безумним завдам жалю вам.
20 And Isaiah is very bold and says, I was found by those not seeking me. I became manifest to those not asking for me.
Ісаїя ж зосьміливсь і глаголе: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене.
21 But to Israel he says, The whole day I stretched forth my hands to a disobedient and rebellious people.
До Їзраїля ж глаголе: Увесь день простягав я руки мої до людей непокірних і суперетних.
