Psalms 80
1 Give ear, O Shepherd of Israel, thou who lead Joseph like a flock. Thou who sit above the cherubim, shine forth.
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
2 Stir up thy might before Ephraim and Benjamin and Manasseh, and come to save us.
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3 Turn us again, O God, and cause thy face to shine, and we shall be saved.
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
4 O Jehovah God of hosts, how long will thou be angry against the prayer of thy people?
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
5 Thou have fed them with the bread of tears, and given them tears to drink in large measure.
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
6 Thou make us hatred to our neighbors, and our enemies laugh among themselves.
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
7 Turn us again, O God of hosts, and cause thy face to shine, and we shall be saved.
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
8 Thou brought a vine out of Egypt. Thou drove out the nations, and planted it.
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
9 Thou prepared place before it, and it took deep root, and filled the land.
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
10 The mountains were covered with the shadow of it, and the boughs of it were like cedars of God.
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
11 It sent out its branches to the sea, and its shoots to the River.
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
12 Why have thou broken down its walls, so that all those who pass by the way pluck it?
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
13 The boar out of the wood ravages it, and the wild beasts of the field feed on it.
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
14 Turn again, we beseech thee, O God of hosts. Look down from heaven, and, behold, and visit this vine,
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
15 and the stock which thy right hand planted, and the branch that thou made strong for thyself.
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
16 It is burned with fire, it is cut down. They perish at the rebuke of thy countenance.
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
17 Let thy hand be upon the man of thy right hand, upon the son of man whom thou made strong for thyself,
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18 so shall we not go back from thee. Revive thou us, and we will call upon thy name.
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
19 Turn us again, O Jehovah God of hosts, cause thy face to shine, and we shall be saved.
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
