Psalms 74
1 O God, why have thou cast off forever? Why does thine anger smoke against the sheep of thy pasture?
Псалом навча́льний, Аса́фів.
2 Remember thy congregation, which thou have gotten of old, which thou have redeemed to be the tribe of thine inheritance, and mount Zion, at which thou have dwelt.
Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
3 Lift up thy feet to the perpetual ruins, all the evil that the enemy has done in the sanctuary.
підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
4 Thine adversaries have roared in the midst of thine assembly. They have set up their ensigns for signs.
Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
5 They seemed as men who lifted up axes upon a thicket of trees.
виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
6 And now they break down all the carved work of it with hatchet and hammers.
А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
7 They have set thy sanctuary on fire. They have profaned the dwelling-place of thy name to the ground.
Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
8 They said in their heart, Let us make havoc of them altogether. They have burned up all the meeting-places of God in the land.
Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
9 We do not see our signs. There is no more any prophet, nor is there among us he who knows how long.
Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде ...
10 How long, O God, shall the adversary reproach? Shall the enemy blaspheme thy name forever?
Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
11 Why do thou draw back thy hand, even thy right hand? Remove it from the midst of thy bosom.
Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
12 Yet God is my King of old, working salvation in the midst of the earth.
А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
13 Thou divided the sea by thy strength. Thou break the heads of the sea-monsters in the waters.
Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
14 Thou break the heads of leviathan in pieces. Thou gave him to be food to the people inhabiting the wilderness.
Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
15 Thou split fountain and flood. Thou dried up mighty rivers.
Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
16 The day is thine; the night is also thine. Thou have prepared the light and the sun.
Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
17 Thou have set all the borders of the earth. Thou have made summer and winter.
всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
18 Remember this, that the enemy has reproached, O Jehovah, and that a foolish people has blasphemed thy name.
Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
19 O deliver not the soul of thy turtle-dove to the wild beast. Forget not the life of thy poor forever.
Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
20 Have respect to the covenant, for the dark places of the earth are full of the habitations of violence.
Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
21 O let not he who is oppressed return ashamed. Let a poor and needy man praise thy name.
Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
22 Arise, O God, plead thine own cause. Remember how the foolish man reproaches thee all the day.
Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
23 Forget not the voice of thine adversaries. The tumult of those who rise up against thee ascends continually.
Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
