Salme 63

1 (En salme af David, da han var i Judas ørken.) Gud, du er min Gud, dig søger jeg, efter dig tørster min Sjæl, efter dig længes mit Kød i et tørt, vansmægtende, vandløst Land

Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдейській. Боже, Ти – мій Бог, Тебе я пристрасно шукаю. Душа моя спрагла Тебе, тіло моє тужить за Тобою у землі висохлій і виснаженій, де немає води.

2 (således var det, jeg så dig i Helligdommen) for at skue din Vælde og Ære;

Так я споглядав Тебе у святилищі, щоб побачити могутність Твою і славу.

3 thi din Nåde er bedre end Liv, mine Læber skal synge din Pris.

Бо милість Твоя краща від [самого] життя, [тому] вуста мої хвалитимуть Тебе.

4 Da vil jeg love dig hele mit Liv, opløfte Hænderne i dit Navn,

Я благословлятиму Тебе, поки житиму, в ім’я Твоє піднесу мої руки.

5 Som med fede Retter mættes min Sjæl, med jublende Læber priser min Mund dig,

Неначе лоєм і олією, насичується душа моя, і вуста мої радісно прославляють Тебе,

6 når jeg kommer dig i Hu på mit Leje, i Nattevagterne tænker på dig;

коли я згадую Тебе на моєму ложі, у нічні години роздумую про Тебе.

7 thi du er blevet min Hjælp, og jeg jubler i dine Vingers Skygge.

Бо Ти був мені допомогою, і в тіні Твоїх крил я радітиму.

8 Dig klynger min Sjæl sig til, din højre holder mig fast.

Прилинула до Тебе душа моя, правиця ж Твоя підтримує мене.

9 Forgæves står de mig efter livet, i Jordens Dyb skal de synke,

А ті, хто прагне загибелі для душі моєї, нехай зійдуть у глибини землі.

10 gives i Sværdets Vold og vorde Sjakalers Bytte.

Нехай віддані мечу, вони стануть здобиччю лисиць.

11 Men Kongen glædes i Gud; enhver, der sværger ved ham, skal juble, thi Løgnernes Mund skal lukkes.

Цар же нехай радіє Богом, нехай прославляють Його всі, хто Ним присягає, та замовкнуть вуста тих, хто промовляє неправду.