Psalmi 74
1 Poučna pjesma. Asafova. Zašto si, Bože, posve zabacio, zašto kiptiš gnjevom na ovce paše svoje?
Псалом навча́льний, Аса́фів.
2 Sjeti se zajednice koju si davno stekao, plÓemena koje namače kao svoju baštinu i brda Siona gdje si Šator svoj udario!
Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
3 Korakni k ruševinama vječnim - sve je u Svetištu razorio neprijatelj.
підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
4 Protivnici tvoji vikahu posred skupštine tvoje, znakove svoje postaviše k'o pobjedne znakove.
Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
5 Bijahu kao oni koji mašu sjekirom po guštari,
виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
6 sjekirom i maljem vrata mu razbijali.
А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
7 Ognju predadoše Svetište tvoje, do zemlje oskvrnuše Prebivalište tvoga imena.
Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
8 Rekoše u srcu: “Istrijebimo ih zajedno; spalite sva svetišta Božja na zemlji!”
Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
9 Ne vidimo znakova svojih, proroka više nema, i nitko među nama ne zna dokle ...
Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде ...
10 Dokle će se još, o Bože, dušmanin rugati? Hoće li protivnik dovijeka prezirati ime tvoje?
Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
11 Zašto povlačiš ruku, zašto u krilu sakrivaš desnicu svoju?
Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
12 No Bog je moj kralj od davnine, on koji posred zemlje spasava!
А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
13 Ti svojom silom rasječe more, smrska glave nakazama u vodi.
Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
14 Ti si Levijatanu glave zdrobio, dao ga za hranu nemanima morskim.
Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
15 Ti si dao da provre izvor i bujica, ti si presušio rijeke nepresušne.
Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
16 Tvoj je dan i noć je tvoja, ti učvrsti mjesec i sunce;
Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
17 ti sazda sve granice zemlji, ti stvori ljeto i zimu.
всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
18 Spomeni se ovoga: dušmanin ti se rugaše, Jahve, i bezumni narod pogrdi ime tvoje.
Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
19 Ne predaj jastrebu život grlice svoje, i život svojih siromaha ne zaboravi zauvijek!
Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
20 Pogledaj na Savez svoj, jer svi su zakuci zemlje puni tmina i nasilja.
Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
21 Ne daj da jadnik otiđe postiđen: neka siromah i ubog hvale ime tvoje!
Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
22 Ustani, Bože, zauzmi se za svoju parnicu, spomeni se pogrde koju ti bezumnik svaki dan nanosi.
Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
23 Ne zaboravi vike neprijatelja svojih: buka buntovnika još se diže k tebi!
Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
