< Mudre Izreke 17 >
1 Bolji je zalogaj suha kruha s mirom nego sa svađom kuća puna žrtvene pečenke.
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
2 Razuman sluga vlada nad sinom sramotnim i s braćom će dijeliti baštinu.
Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
3 Taljika je za srebro i peć za zlato, a srca iskušava Jahve sam.
Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
4 Zločinac rado sluša usne prijevarne, i lažac spremno prisluškuje pogubnu jeziku.
Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
5 Tko se ruga siromahu, podruguje se Stvoritelju njegovu, i tko se veseli nesreći, ne ostaje bez kazne.
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
6 Unuci su vijenac starcima, a sinovima ures oci njihovi.
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
7 Ne dolikuje budali uzvišena besjeda, a još manje odličniku usne lažljive.
Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
8 Dar je čarobni kamen u očima onoga koji ga daje: kamo se god okrene, uspijeva.
Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
9 Tko prikriva prijestup, traži ljubav, a tko glasinu širi, razgoni prijatelje.
Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
10 Razumna se ukor jače doima nego bezumna stotina udaraca.
На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
11 Opak čovjek ide samo za zlom, ali se okrutan glasnik šalje na nj.
Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 Bolje je nabasati na medvjedicu kojoj ugrabiše mlade nego na bezumnika u njegovoj ludosti.
Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
13 Tko dobro zlom uzvraća neće ukloniti nesreću od doma svojeg.
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
14 Zametnuti svađu isto je kao pustiti poplavu: stoga prije nego svađa izbije, udalji se!
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
15 Tko opravdava krivoga i tko osuđuje pravoga, obojica su mrski Jahvi.
Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
16 Čemu novac u ruci bezumnomu? Da njime mudrost kupi, kad nema razbora!
На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
17 Prijatelj ljubi u svako vrijeme, a u nevolji i bratom postaje.
Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
18 Nerazuman čovjek daje ruku i jamči pred svojim bližnjim.
Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
19 Grijeh ljubi tko ljubi svađu, i tko visoko diže svoja vrata, traži propast.
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 Opak srcem ne nalazi sreće, i komu je jezik zao, zapada u nesreću.
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
21 Tko rodi bezumna, na tugu mu je; a nije veseo ni otac budale.
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
22 Veselo je srce izvrstan lijek, a neveseo duh suši kosti.
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
23 Opaki prima dar iz njedara da bi iskrivio putove pravici.
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
24 Razuman ima mudrost pred sobom, a bezumniku su oči na kraj zemlje.
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
25 Briga je ocu bezuman sin i žalost roditeljki svojoj.
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
26 Ne valja kažnjavati pravednika, a nije pravo ni tući odličnike.
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
27 Tko usteže svoje riječi, razumije mudrost, i razuman je čovjek mirna duha.
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
28 I luđak se smatra mudrim kada šuti i razumnim kad susteže svoje usne.
І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.