Matej 8
1 Kad je Isus sišao s gore, pohrli za njim silan svijet.
Як же зійшов з гори, багато народу йшло слїдом за Ним.
2 I gle, pristupi neki gubavac, pokloni mu se do zemlje i reče: “Gospodine, ako hoćeš, možeš me očistiti.”
Коли се приступив прокажений і вклонивсь Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то зможеш очистити мене,
3 Isus pruži ruku i dotakne ga se govoreći: “Hoću, očisti se!” I odmah se očisti od gube.
І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись. І зараз очистилась проказа його.
4 Kaže mu Isus: “Pazi, nikomu ne kazuj, nego idi, pokaži se svećeniku i prinesi dar što ga propisa Mojsije, njima za svjedočanstvo.”
І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.
5 Kad uđe u Kafarnaum, pristupi mu satnik pa ga zamoli:
А як увійшов Ісус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його,
6 “Gospodine, sluga mi leži kod kuće uzet, u strašnim mukama.”
й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся.
7 Kaže mu: “Ja ću doći izliječiti ga.”
І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його.
8 Odgovori satnik: “Gospodine, nisam dostojan da uđeš pod krov moj, nego samo reci riječ i izliječen će biti sluga moj.
Озвав же ся сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій.
9 Ta i ja, premda sam čovjek pod vlašću, imam pod sobom vojnike pa reknem jednomu: 'Idi!' - i ode, drugomu: 'Dođi!' - i dođe, a sluzi svomu: 'Učini to' - i učini.”
Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить.
10 Čuvši to, zadivi se Isus i reče onima koji su išli za njim: “Zaista, kažem vam, ni u koga u Izraelu ne nađoh tolike vjere.
Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри.
11 A kažem vam: Mnogi će s istoka i zapada doći i sjesti za stol s Abrahamom, Izakom i Jakovom u kraljevstvu nebeskom,
І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,
12 a sinovi će kraljevstva biti izbačeni van u tamu. Ondje će biti plač i škrgut zubi.”
а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.
13 I reče Isus satniku: “Idi, neka ti bude kako si vjerovao!” I ozdravi sluga u taj čas.
І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години.
14 Ušavši u kuću Petrovu, Isus ugleda njegovu punicu koja ležaše u ognjici.
І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасниці.
15 Dotače joj se ruke i pusti je ognjica. Ona ustade i posluživaše mu.
І приторкнувсь до руки її, й покинула пропасниця її, й вставши вона, послуговала їм.
16 A uvečer mu doniješe mnoge opsjednute. On izagna duhove riječju i sve bolesnike ozdravi -
Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих;
17 da se ispuni što je rečeno po Izaiji proroku: On slabosti naše uze i boli ponese.
щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Узяв Він на себе недуги наші, й понїс болещі наші.
18 Kad Isus vidje mnoštvo oko sebe, zapovjedi da se prijeđe prijeko.
Як же побачив Ісус великий натовп кругом себе, то звелїв плисти на той бік.
19 I pristupi jedan pismoznanac te mu reče: “Učitelju, za tobom ću kamo god ti pošao.”
І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слідом за Тобою, куди б Ти нї пійшов.
20 Kaže mu Isus: “Lisice imaju jazbine i ptice nebeske gnijezda, a Sin Čovječji nema gdje bi glavu naslonio.”
Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнізда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити.
21 Drugi mu od učenika reče: “Gospodine, dopusti mi da prije odem i pokopam svoga oca.”
Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого.
22 Isus mu kaže: “Hajde za mnom i pusti neka mrtvi pokapaju svoje mrtve.”
Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерці свої.
23 Kad uđe u lađu, pođoše za njim njegovi učenici.
І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його.
24 I gle, žestok vihor nasta na moru tako da lađu prekrivahu valovi. A on je spavao.
Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав.
25 Oni pristupiše i probudiše ga govoreći: “Gospodine, spasi, pogibosmo!”
І, приступивши ученики Його, розбудили Його, кажучи: Господи, спаси нас: погибаємо.
26 Kaže im: “Što ste plašljivi, malovjerni?” Tada ustade i zaprijeti vjetrovima i moru te nasta velika utiha.
І рече до них: Чого ви злякались, маловірні? Тодї встав, і погрозив вітрам та морю; і настала велика тиша.
27 A ljudi su u čudu pitali: “Tko je taj da mu se i vjetrovi i more pokoravaju?”
Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!
28 I kada dođe prijeko, u gadarski kraj, eto mu u susret dvaju opsjednutih: izlazili su iz grobnica, silno goropadni, te nitko nije mogao proći onim putem.
І як переплив на той бік у Гергесинську землю, зустріло Його два біснуватих, що вийшли з гробів, вельми злющі, так що ніхто не важив ся ходити дорогою тією.
29 I gle, povikaše: “Što ti imaš s nama, Sine Božji? Došao si ovamo prije vremena mučiti nas?”
І ось, закричали, говорячи: Що нам і Тобі, Ісусе, Сину Божий? чи на те прийшов єси сюди, щоб нас заздалегідь мучити?
30 A podalje od njih paslo je veliko krdo svinja.
Оддалеки ж од них пас ся великий гурт свиней.
31 Zlodusi ga zaklinjahu: “Ako nas istjeraš, pošalji nas u ovo krdo svinja.”
А біси благали Його, кажучи: Коли нас виженеш, то дозволь нам увійти в гурт свинячий.
32 On im reče: “Idite!” Oni iziđoše i uđoše u svinje. I gle, sve krdo jurnu niz obronak u more i podavi se u vodama.
І рече до них: Ійдїть. І, вийшовши вони, увійшли в стадо свиняче - коли се увесь гурт свинячий кинувсь із кручі в море, та й потонув у водї
33 A svinjari pobjegoše, odoše u grad te razglasiše sve, napose o opsjednutima.
А пастухи повтікали й, прибігши в город, росказали про все й про біснуватих.
34 I gle, sav grad iziđe u susret Isusu. Kad ga ugledaše, zamole ga da ode iz njihova kraja.
І ось увесь город вийшов назустріч Ісусові, а, побачивши Його благали, щоб вийшов геть із гряниць їх.
