Matej 7
1 “Ne sudite da ne budete suđeni!
Не судїть, щоб вас не суджено.
2 Jer sudom kojim sudite bit ćete suđeni. I mjerom kojom mjerite mjerit će vam se.
Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся.
3 Što gledaš trun u oku brata svojega, a brvna u oku svome ne opažaš?
Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш?
4 Ili kako možeš reći bratu svomu: 'De da ti izvadim trun iz oka', a eto brvna u oku tvom?
Або, як скажеш ти братові твоєму: Дай я вийму порошину тобі з ока, а он у тебе самого полїно в оцї?
5 Licemjere, izvadi najprije brvno iz oka svoga pa ćeš onda dobro vidjeti izvaditi trun iz oka bratova!”
Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину.
6 “Ne dajte svetinje psima! Niti svoga biserja bacajte pred svinje da ga ne pogaze nogama pa se okrenu i rastrgaju vas.”
Не давайте сьвятого собакам, і не кидайте ваших перед свинями, щоб не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не порвали вас.
7 “Ištite i dat će vam se! Tražite i naći ćete! Kucajte i otvorit će vam se!
Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам:
8 Doista, tko god ište, prima; i tko traži, nalazi; i onomu koji kuca otvorit će se.
кожен бо, хто просить, одержує і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
9 Ta ima li koga među vama da bi svojemu sinu, ako ga zaište kruha, kamen dao?
Або, чи в між вами така людина, що в неї син попросить хлїба, а вона подала б йому каменя?
10 Ili ako ribu zaište, zar će mu zmiju dati?
або коли попросить риби, а вона подала б йому гадюку?
11 Ako dakle vi, iako zli, znate dobrim darima darivati djecu svoju, koliko li će više Otac vaš, koji je na nebesima, dobrima obdariti one koji ga zaištu!”
Коли ж ви, бувши лихими, умієте давати добрі дари дїтям вашим, то чи не більше ж давати ме все добре Отець ваш, що на небі, тим, хто просить у Него?
12 “Sve, dakle, što želite da ljudi vama čine, činite i vi njima. To je, doista, Zakon i Proroci.”
Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робить їм; се бо єсть закон і пророки.
13 “Uđite na uska vrata! Jer široka su vrata i prostran put koji vodi u propast i mnogo ih je koji njime idu.
Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелі, й багацько таких, що ними входять:
14 O kako su uska vrata i tijesan put koji vodi u Život i malo ih je koji ga nalaze!”
вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.
15 “Čuvajte se lažnih proroka koji dolaze k vama u ovčjem odijelu, a iznutra su vuci grabežljivi.
Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі.
16 Po njihovim ćete ih plodovima prepoznati. Bere li se s trnja grožđe ili s bodljike smokve?
Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків?
17 Tako svako dobro stablo rađa dobrim plodovima, a nevaljalo stablo rađa plodovima zlim.
Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий.
18 Ne može dobro stablo donijeti zlih plodova niti nevaljalo stablo dobrih plodova.
Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго.
19 Svako stablo koje ne rađa dobrim plodom siječe se i u oganj baca.
Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь.
20 Dakle: po plodovima ćete ih njihovim prepoznati.”
Оце ж по овощам їх познаєте їх.
21 “Neće u kraljevstvo nebesko ući svaki koji mi govori: 'Gospodine, Gospodine!', nego onaj koji vrši volju Oca mojega, koji je na nebesima.
Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.
22 Mnogi će me u onaj dan pitati: 'Gospodine, Gospodine! Nismo li mi u tvoje ime prorokovali, u tvoje ime đavle izgonili, u tvoje ime mnoga čudesa činili?'
Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ж імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили?
23 Tada ću im kazati: 'Nikad vas nisam poznavao! Nosite se od mene, vi bezakonici!'”
І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.
24 “Stoga, tko god sluša ove moje riječi i izvršava ih, bit će kao mudar čovjek koji sagradi kuću na stijeni.
Оттим же, всякий, хто слухав сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що вбудував свій будинок на камені;
25 Zapljušti kiša, navale bujice, duhnu vjetrovi i sruče se na tu kuću, ali ona ne pada. Jer - utemeljena je na stijeni.”
і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї.
26 “Naprotiv, tko god sluša ove moje riječi, a ne vrši ih, bit će kao lud čovjek koji sagradi kuću na pijesku.
А всякий, хто слухав сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що вбудував свій будинок на піску;
27 Zapljušti kiša, navale bujice, duhnu vjetrovi i sruče se na tu kuću i ona se sruši. I bijaše to ruševina velika.”
і полили дощі, й надійшла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його.
28 Kad Isus završi ove svoje besjede, mnoštvo osta zaneseno njegovim naukom.
І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його:
29 Ta učio ih kao onaj koji ima vlast, a ne kao njihovi pismoznanci.
бо Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники.
