詩篇 131

1 上主，我的心靈不知驕傲蠻橫，我的眼目不知高視逞能；偉大驚人的事，我不想幹，超過能力的事，我不想辦。

Пісня сходження Давидова. Господи, не гордилося серце моє, і не підносилися очі мої, не втручався я у великі й недосяжні для мене дива.

2 願我的心靈得享平靜與安寧；就像斷乳的幼兒，在他母親的懷抱中，我願我的心靈在我內，與那幼兒相同。

Хіба не втихомирював і не заспокоював я душі своєї, немов немовля, від грудей матері відлучене? Як відлучене від грудей немовля – душа моя в мені.

3 以色列！請仰賴上主，從現在直到永久。

Нехай Ізраїль сподівається на Господа віднині й повіки!