< 箴言 14 >
1 智慧的婦女,足以興家;愚昧的婦女,親手將家拆毀。
Mandranjy ty akiba’e ty rakemba mahihitse, fe arotsa’ ty minè an-taña’e ty aze.
2 履行正路的人,敬畏上主;愛走曲徑的人,輕視上主。
Mañeveñe am’ Iehovà ty mañavelo an-kahiti’e, fe manirika aze ty mengok’ amo lala’eo.
3 愚昧人口中,有傲慢的根苗;智慧人的唇舌,是自己的保障。
Am-bava’ i dagola ty kobay ho an-dambosi’e, fe mañaro ty mahihitse o fivimbi’eo.
Ie tsy eo añombe, koake ty riha’e; Toe mahavokatse ty haozaran’ añombe.
Tsy mandañitse ty mpitalily migahiñe, fe mikofòke habodiake ty mpitarom-bande.
Mipay hihitse ty mpanivetive fa tsy mahatrea, fe mora ami’ty mahafohiñe ty hitendreke hilala.
Mihankaña ami’ty fiatrefañe i minèñey, fa tsy ho oni’o eo ty soñy mahilala.
8 明智人的智慧,在於審察自己的行徑;愚昧人的昏愚,在於自欺欺人。
Ty hihi’ i mahilalay: le t’ie mahatsikarake ty lia’e, fe hakalitahañe ty hagegean-dagola.
Sirikae’ ty minèñe ty fisolohoañe, fe amo vañoñeo ty fiharoan-drehake.
10 心頭的愁苦,唯有自己知;心中的喜樂,他人無分享。
Fohi’ ty troke ty hafaim-piai’e, vaho tsy itraofa’ ty ambahiny ty firebeha’e.
11 邪僻人的家庭,必遭破壞;正直人的帳幕,卻要興隆。
Harotsake ty akiba’ i rati-tserekey, fe hiraorao ty kivoho’ o vañoñeo.
Eo ty làlañe atao’ ondaty ho vantañe, f’ie migodañe mb’an-kavilasy ao.
13 連在歡笑中,心亦有感傷;歡笑的結局,往往是痛苦。
Mikoretse ty arofo ndra t’ie miankahake, vaho migadoñ’ an-kontoke ty rebeke.
14 變心的人,必自嘗其果;良善的人,必得其善報。
Atsake o sata’eo ty midisa-voly, fe mahaeneñe t’indaty soa i azey.
Kila iantofa’ ty seretse, fe tsakorè’ ty hendre o lia’eo.
Mihilotse ty mahihitse vaho iholiara’e ty raty, fe mijikajika naho mitsidaredare ty dagola.
Manao raha tsi-roe-tafa-toe ty mora boseke, vaho tsambolitioheñe ty mikinia.
18 愚昧的人,以愚昧為基業;明智的人,以知識為冠冕。
Mandova hagegeañe ty seretse, fe sabakaen-kilala ty hendre.
Hidrakadrakak’ anatrefa’ ty soa ty raty, naho an-dalambei’ o vantañeo ty tsereheñe.
20 貧窮的人,為親朋所厭;富貴的人,則高朋滿座。
Heje’ ty rañe’e i rarakey, fe maro ty mikoko i mpañalealey.
Aman-tahiñe ty manirìka ondaty, haha ka ty matarike amo poi’eo.
22 陰謀邪惡的人,豈非走入歧途﹖策劃行善的人,必獲慈惠忠誠。
Tsy hidridrike hao ty mpikilily? Fe fiferenaiñañe naho hatò ro amo misafiry hasoao.
Amam-bokatse ze hene fitoloñañe, fe mahararake ty soñy mikofofoake.
24 智慧人的冠冕,是他們的機智;愚昧人的冠冕,是他們的糊塗。
Sabaka’ o mahihitseo ty vara’e; fe hagegeañe ty hanè’ o dagolao.
25 忠實的見證,救人性命;作假證的人,危害他人。
Mpañaha aiñe ty mpitaroñe mahity, fe mpikitro-draha ty mikofò-bande.
26 敬畏上主,是穩固的靠山;為他的子孫,也是個避難所。
Fañarovañe fatratse ty fañeveñañe am’ Iehovà, vaho amam-pipalirañe o ana’eo.
27 敬畏上主,是生命的泉源,使人脫免死亡的羅網。
Havelo migoangoañe ty fañeveñañe am’ Iehovà, toe fampiariañe o fandri-kakoromahañeo.
28 人民眾多,是君王的光榮;庶民缺少,是王侯的沒落。
Enge’ i mpanjakay ty borizañe maro; ampoheke ka ty ana-donake tsy ama’ ondaty.
29 緩於發怒的人,必甚有見識;脾氣暴躁的人,必大顯愚昧。
Àmpon-kilala ty malaon-kaviñerañe; fe mpañonjo hagegeañe ty mora boseke.
30 心平氣和,使身體康健;心懷嫉忌,使骨骸腐蝕。
Mahavelon-tsandriñe ty arofo hendre, fe mahavoroke taolañe ty farahy.
31 欺壓窮人的,就是凌辱他的造主;憐恤苦人的,就是尊敬他的造主。
Mitera i Andrianamboatse aze ty mamorekeke o rarakeo, fe miasy Aze ty mitretre mahatra.
32 惡人因自己的邪惡,必被毀滅;義人因自己的正義,有所憑藉。
Arotsa’ ty fandilara’e ty rati-tsereke, fe am-pitsalohañe ty vañoñe te mivetrake.
Mimoneñe añ’arofo’ i mahilalay ty hihitse, fe abentabenta’ o dagolao ty antrok’ ao.
Mañonjom-pifeheañe ty havañonañe, fe mañìnje o borizañeo ty hakeo.
35 明哲的臣僕,蒙受君王的寵幸;無用的臣僕,必遭君王的盛怒。
Osihe’ ty mpanjaka ty mpitoroñe mitoloñe an-kihitse, fe atretrè’e an-kaviñerañe ty manao hasalarañe.