Joba 20
1 Te phoeiah Naamathi Zophar loh a doo tih,
І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
2 “Te dongah ka pomnah kai n'thuung tih kamah khuiah ka tawn uh coeng dongah ni.
„Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
3 Ka thuituennah he mingthae la ka yaak dongah ka yakmingnah dongah mueihla loh kai n'doo.
Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
4 Suen lamloh diklai dongah hlang a khueh parhi te na ming a?
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
5 Halang kah omngaih laa tah yoei tih lailak kah kohoenah khaw mikhaptok hil mai ni.
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
6 A thinlennah te vaan duela cet tih a lu loh khomai duela puet cakhaw,
Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
7 a aek bangla a yoeyah la milh vetih anih aka hmu rhoek loh, “Anih ta?” a ti uh ni.
проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
8 Mang bangla a ding phoeiah tah anih te hmu uh pawh. Khoyin kah olphong bangla khum hmata.
Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
9 A mik loh a hmuh khaw rhaep mahpawh. Anih te amah hmuen ah mae voel mahpawh.
його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
10 A ca rhoek loh tattloel rhoek te a moeithen uh tih a kut loh a thahuem te a mael uh.
Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
11 A rhuh tah a cacawn rhoek bangla hah uh dae a cacawn rhoek khaw amah neh laipi dongah ni a yalh eh.
Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
12 A ka dongah tui mai cakhaw boethae te a lai hmui ah a thuh.
Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
13 Te te a hnaih tih a toeng pawt dongah a ka khui la a ma-uem.
над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
14 A bung khuikah a buh te a khui ah minta sue la poeh ni.
то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
15 Khuehtawn a dolh vaengah a bung khui lamloh lok vetih anih te Pathen loh a talh ni.
Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
16 Minta sue loh a khut vetih rhulthae lai loh amah a ngawn ni.
Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
17 Soklong, tuiva neh khorha kah khoitui neh suknaeng te hmuh mahpawh.
Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
18 Thatloh phu te a thuung akhaw a hnothung kah thadueng bangla a dolh pawt dongah yoka pawh.
Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
19 tattloel te a neet phoeiah amah loh a sak mueh im te a hnoo sak tih a rawth pah.
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
20 A bungko lamkah thayoeituipan te ming pawt tih a nai nen khaw loeih pawh.
Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
21 A caak ham caknoi om pawh. Te dongah a thennah poem hae mahpawh.
Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
22 A khuehtawn neh a hah vaengah anih te a daengdaeh vetih thakthaekung kah kut boeih te anih soah thoeng ni.
за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
23 Anih bung hah sak ham a taengah amah kah thintoek thinsa a tueih pah vetih a buhcak te anih soah a tlan sak.
Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
24 Thicung lungpok haica lamloh yong dae anih te rhohum lii loh a kah.
Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
25 A yueh vaengah a pumpu lamloh a pawlh pah. Te vaengah a hmuet khui lamkah mueirhih te amah soah rhaek la a caeh pah ni.
Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
26 Hmaisuep cungkuem te khoem hamla a tung. A hmuh mueh hmai loh anih te a hlawp vetih a dap kah rhaengnaeng khaw a talh pah ni.
При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
27 Anih kathaesainah te vaan loh a hliphen uh vetih diklai loh amah taengah a tai pah ni.
Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
28 A thintoeknah hnin ah tah a im kah cangpai khaw a poelyoe pah vetih a hawk pah ni.
урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
29 Halang hlang loh tebang khoyo te Pathen taeng lamkah a dang tih Pathen loh a ol rho la a khueh pah,” a ti.
Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
