Matthai 12
1 Te vaeng tue kah Sabbath ah Jesuh tah lohma longah cet. A hnukbang rhoek tah a bungpong uh tih cangvuei a yun uh tih koe a kueh a uh.
У той час Ісус проходив у Суботу через засіяні поля пшениці. Його учні зголодніли й почали зривати колосся та їсти.
2 Tedae Phariseerhoek loh a hmuhuhvaengah Jesuh te, “Sabbath ah saii ham a paek pawt te na hnukbangrhoek loh a saii uh ke,” a ti nah.
Фарисеї ж, побачивши це, сказали Йому: ―Ось Твої учні роблять те, чого не дозволено робити в Суботу!
3 Tedae Jesuh loh, “David neh a taengkah rhoek loh a bung a pong vaengah balae a saii, na tae uh moenih a?
Тоді Він сказав їм: ―Ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів він, а також і ті, що були з ним?
4 Pathen im khuila kun tih a hmai kah buh a caak te ta. Te te anih kah a caak tueng la a om moenih, khosoih rhoek bueng pawt atah a taengkah rhoek ham khaw a om moenih.
Як увійшов у Дім Божий та з’їв хліби покладання, котрі не дозволено було їсти ані йому, ані тим, хто був із ним, а тільки священникам?
5 Sabbath ah bawkim kah khosoih rhoek loh Sabbath te a poeih dae ommongsitoe la a om uh te olkhueng khuiah na tae uh moenih a?
Або хіба ви не читали в Законі, що в Суботу в Храмі священники порушують Суботу й залишаються невинними?
6 Tedae nangmih taengah kan thui, bawkim lakah aka tanglue ngai tah he ah om ta.
Але Я кажу вам: тут щось більше, ніж Храм.
7 Tedae metla a om khaw na ming uh koinih, rhennah ni ka ngaih hmueih moenih,’ a ti dongah ommongsitoe te na boe sak uh pawt sue.
Якби ви зрозуміли, що означає: «Милосердя хочу, а не жертви», то не засуджували б невинних.
8 Hlang capa tah Sabbath boeipa la om,” a ti.
Бо Син Людський – Господь Суботи.
9 Telamloh thoeih tihamamih kahtunim la pawk.
Вирушивши далі, Він зайшов у їхню синагогу.
10 Te vaengah kut khaem hlang pakhat khoem om. Te dongah anih a paelnaeh ham te a dawtuh tih, “Sabbath ah hoeih sak ham tueng a?” a ti nah.
Там був чоловік із всохлою рукою. І щоб звинуватити Його, вони запитали: ―Чи дозволено зцілювати в Суботу?
11 Tedae amih te, “Nangmih khuikah tu pakhat mai khaw aka khueh hlang om a te? Te te Sabbath ah rhom khuila cungku koinih lo pawt vetih doek mahpawt a?
Він же промовив: ―Хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона впаде в Суботу в яму, не візьме й не витягне її?
12 Hlang he tu lakah muep tanglue ta. Te dongah Sabbath ah a then saii he tueng ta,” a ti nah.
Наскільки ж людина цінніша за вівцю! Тому в Суботу дозволено робити добро.
13 Te phoeiah tekah hlang te, “Na kut te yueng lah,” a tinah tih koe a yueng. Te vaengah khat ben kah bangla a thenlaa hoeih pah.
Тоді сказав чоловікові: ―Простягни свою руку! Той простягнув, і його рука стала здоровою, як і друга.
14 Tedae Phariseerhoek tah cet uh tih anih te poci sak hamla dawtletnah a khueh uh.
Фарисеї ж вийшли та радились проти Нього, як Його вбити.
15 Jesuh loh a ming vaengahte lamloh khoe uh. Te vaengah anihte hlangping loh muep a vai. Te dongah amihte boeih a hoeih sak.
Дізнавшись [про це], Ісус пішов звідти. За Ним пішло багато людей, і Він зцілив їх усіх.
16 Tedae amahte mingpha la saii pawt ham amih te a uen.
Однак наказав їм, щоб не виявляли Його,
17 Te daengah ni tonghma Isaiah loh a thui tih,
аби збулося сказане через пророка Ісаю:
18 Ka sal he ne, anih ni ka coelh. Anih soah ka thintlo ka hinglu loh a lungtlun. A pum dongah ka mueihla ka khueh vetih, namtom taengah tiktamnah a thui ni.
«Ось Слуга Мій, Якого Я обрав, Мій Улюблений, Якого вподобала душа Моя. Я покладу Духа Мого на Нього, і Він звіщатиме суд народам.
19 Anih long tah oelhtaih mahpawh, hohaem mahpawh. A ol te toltung ah pakhat long khaw ya mahpawh.
Він не буде ні сперечатися, ні кричати, і ніхто не почує Його голосу на вулицях.
20 Tiktamnah te voelphoengnah la a khuen hlan atah capu akapaep tekhaem pawt vetih thut akanap khawthih mahpawh.
Надломленої тростини Він не доламає, ґнота світильника, що тліє, не загасить, доки не встановить правосуддя.
21 A ming te khaw namtom rhoek loh a ngaiuep ni,” a ti te a soep eh.
І на Його ім’я покладатимуть надію народи».
22 Te phoeiah rhaithae a kaem olmueh mikdaelte a taengla a khuen uh tih anih te a hoeih sak. Te daengah olmuehte cal thai tihkhoa hmuh thai.
Тоді привели до Нього біснуватого – сліпого та німого. [Ісус] зцілив його, так що німий говорив та бачив.
23 Te vaengah hlangping khaw boeih limlum uh tih, “Anih he David capa la om mai khaming,” a ti uh.
Усі люди дивувались та говорили: ―Чи це не Син Давидів?
24 Tedae Phariseerhoek loh a yaak uh vaengah, “Anih tah rhaithaerhoek kah boei Belzebul nen pawt koinih rhaithae he haek mahpawh,” a ti uh.
Але фарисеї, почувши [це], казали: ―Він виганяє демонів не інакше, як [силою] Вельзевула, володаря демонів.
25 Amih kah poeknah te a hmuh vaengah, “Amamih aka paekboe ram tah boeih poci tih, amamih aka paekboe khopuei neh im boeih tah cak mahpawh.
[Ісус] же, знаючи їхні думки, відповів: ―Кожне царство, розділене в собі, буде спустошене, і кожне місто чи дім, розділені в собі, не встоять.
26 Satan loh Satan te haek koinih amah neh amamih paekboe uh ni ta. Te vaengah a ram loh metlam a pai eh?
Якщо сатана виганяє сатану, то він розділився в собі самому. Як же тоді встоїть його царство?
27 Kai loh Beezebul rhangneh rhaithae ka haek koinih, na ca rhoek tah u rhangnen lae a haek uh. He dongah amih tah nangmih kah laitloekkung la om uh ni.
І якщо Я виганяю демонів Вельзевулом, то ким виганяють ваші сини? Тому вони будуть вашими суддями.
28 Tedae Pathen Mueihla rhangneh kai loh rhaithae ka haek atah nangmih taengah Pathen kah ram ha pai coeng dongah ni.
Але якщо Я Духом Божим виганяю демонів, то прийшло до вас Царство Боже.
29 Aka tlung te lamhma la a pin pawt atah metlam lae aka tlung kah im khuila a kun vetih hnopai te a poelyoe pah thai eh? a pin phoei daengah ni im te a muk eh.
Або як може хтось увійти в дім сильного та забрати його майно, якщо спочатку не зв’яже сильного? Лише тоді пограбує його дім.
30 Kai taengah aka om pawt tah kai neh hlihloeh la om tih, kai taengah aka cut pawt loh a thaek.
Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
31 He dongah nangmih taengah kan thui, tholhnah neh soehsalnah cungkuem dongah hlang he dongah hlah pah ni, tedae, Mueihla ben kah soehsalnah tah tholh hlah mahpawh.
Тому кажу вам: усякий гріх та богохульство проститься людям, але богохульство проти Духа не проститься.
32 Hlang capa te ol aka tha thil te khaw dongah hlah pueng ni. Tedae Mueihla Cim te aka cal thil te tah tahae tue neh aka lo ham dongah khaw anih te tholh hlah pah mahpawh. (aiōn g165)
І якщо хтось скаже слово проти Сина Людського, йому проститься, але якщо хтось скаже проти Святого Духа, не проститься йому ні в цьому віці, ні в майбутньому. (aiōn g165)
33 Thing then loh a thaih a then sak tih thing thae loh a thaih a thae sak. Te dongah thing he a thaih loh a mingpha sak.
Або визнайте дерево добрим і плід його добрим, або визнайте дерево поганим і плід його поганим. Бо дерево пізнається за плодом.
34 Rhulthae rhoek kah casak rhoek, a thae la na om uh lalah metlamlae a then te na thui uh thai eh. Thinko kah a baecoih te na ka loh a thui.
Роде гадючий, як ви можете казати добре, будучи злими? Адже чим переповнене серце, те говорять вуста.
35 Hlang then loh khohrhang then khuikah a then a sat tih, hlang thae loh khohrhang thae khuikah a thae a sat.
Добра людина з доброї скарбниці виносить добро, а погана людина з лихого скарбу виносить зло.
36 Tedae nangmih taengah kan thui, palyal olka aka thui rhoek boeih te laitloeknah khohnin ah hlang loh te ham te olka a thuung uh ni.
Кажу вам: за кожне пусте слово, яке скажуть люди, вони відповідатимуть у день суду.
37 Na ol loh n'tang sak vetih na ol loh n'boe sak ni,” a ti nah.
Бо з твоїх слів будеш виправданий і з твоїх слів будеш засуджений.
38 Te phoeiah cadaekrhoek hlangvang neh Pharisee rhoek loh Jesuh te a doouh tih, “Saya nang taengkah miknoek hmuh ham ka ngaih uh,” a ti nauh.
Тоді деякі книжники та фарисеї промовили: ―Учителю, ми хочемо побачити якесь знамення від Тебе.
39 Tedae amih te a doo tih, “Boethae neh samphaih cadil rhoek loh miknoek tlap cakhaw, tonghma Jonah kah miknoek pawt atah miknoek m'pae mahpawh.
[Ісус] у відповідь промовив: ―Рід лукавий та невірний шукає знамення, та не дасться йому знамення, хіба що тільки знамення пророка Йони.
40 Jonah tah nga bung khuiah khothaih hnin thum neh khoyin hnin thum a om bangla hlang capa tah diklai ko khuiah khothaih hnin thum neh khoyin hnin thum om van ni.
Адже так, як Йонабув у череві кита три дні та три ночі, так буде й Син Людський у серці землі три дні та три ночі.
41 Laitloeknah hnin ah Nineveh hlang rhoek tah hekah cadil taengah pai uh vetih a boe sak ni. Jonah kah olhoe dongah amih yut uh. Tedae hekah aka om he Jonah lakah len dae ta he.
Люди Ніневіївстануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялись через проповідь Йони, а ось тут Хтось більший за Йону.
42 Tuithim boeinu tah Solomon kah cueihnah hnatun hamla diklai bawt lamkah loh ha pawk dongah tahae kah cadil he laitloeknah ah a pai thil vetih a boe sak ni. Tedae heah he Solomon lakah aka len om dae ta he.
Цариця Півднявстане на суд із цим родом і засудить його, бо вона прийшла з далекого краю землі послухати Соломонову мудрість, а ось тут Хтось більший за Соломона.
43 Mueihla thae loh hlang lamkah a coe phoeiah tuihang hmuen boeih ah cet tih duemnah a toem dae hmu pawh.
Коли нечистий дух виходить із людини, то йде в місця безводні шукати відпочинку й, не знаходячи,
44 Te vaengah ka caeh tangtae te ka im la ka bal ni a ti. Te dongah, a pawk vaengah hoeng, nawt tangtae neh, khoem tangtae, la a hmuh.
каже: «Повернусь я у дім свій, звідки вийшов». І, повернувшись, знаходить його порожнім, заметеним та прибраним.
45 Te phoeiah cet tih amah lakah aka thae mueihla a tloe parhih te amah taengla a khuen. Te phoeiah te rhoek ah kun uh tih kho a sak. Te dongah te hlang te lamhma kah lakah a hnukkhueng kah a om te thae. Tahae kah cadil he khaw rhaithae lam ni a om tangkhuet eh,” a ti. p
Тоді він іде й бере з собою інших сімох духів, гірших за себе, і входять та живуть там. І для людини останнє стає гіршим за попереднє. Так буде і з цим злим родом.
46 Hlangping te a voek li vaengah a manu neh a manarhoek loh anihte voek ham a toem uh tih poengah pakcak pai uh.
Коли [Ісус] ще говорив до народу, прийшли Його мати та брати і, стоячи надворі, бажали говорити з Ним.
47 Te dongah pakhat loh, “Na nu neh na mana rhoek loh nang voek ham n'toemtih poengah pai uh ke,” a ti nah.
Хтось сказав Йому: ―Ось Твоя мати й Твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою.
48 Te dongah amah aka voek te, “Unim kai manu? U rhoek nim kai mana rhoek?” a ti nah.
Він же у відповідь сказав тому, хто говорив: ―Хто Моя мати і хто Мої брати?
49 Te phoeiah a hnukbangrhoek taengla a kut a yueng tih, “Kai manu neh kai mana rhoek la he.
І, показавши рукою на Своїх учнів, промовив: ―Ось Моя мати та Мої брати.
50 Vaan kah a Pa kongaih aka saii te tah ka manuca neh ngannu nganca neh manu la om,” a ti nah.
Бо той, хто виконує волю Мого Небесного Отця, є Моїм братом, сестрою і матір’ю.
