Matthai 11
1 Jesuh loha hnukbang rhoekhlainit a uen teakhah vaengah, amamih kah khopuei rhoek ah thuituen ham neh hoe ham te telamloh thoeih.
Коли Ісус закінчив навчати дванадцятьох Своїх учнів, то пішов звідти навчати та проповідувати в їхніх містах.
2 Tevaengah Khrih kah bibi boeih te Johan lohthongim khui ah a yaak tiha hnukbang rhoek te a tueih.
Іван, почувши у в’язниці про діла Христові, надіслав своїх учнів
3 Te vaengah, “Namah ah naka pawk, a tloe a ka lamso eh?,” patoeng a ti nah.
спитати Його: ―Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?
4 Jesuh loh amih te a doo tih, “Cet uh lamtah na hmuh neh na yaak te Johan taengla puen pa uh.
Ісус у відповідь сказав: ―Ідіть і скажіть Іванові те, що ви бачите й чуєте:
5 Mikdael loh a hmuh tih aka khaem loh cet coeng. Hmaibae loh cing coeng, hnapang hnalol loh a yaak coeng. Aka duek khaw thoo tih khodaeng taengah olthangthen a phong coeng.
сліпі прозрівають, каліки ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві оживають, а бідним проповідується Добра Звістка.
6 U khaw kai kongah a khah pawt atah yoethen la om,” a ti nah.
І блаженний той, хто не спокуситься через Мене.
7 Amih boeih a caeh uh phoeiah Jesuh loh hlangping taengah Johan kawng te a tong tih, “Ba sawt ham nim khosoek khuila na caeh uh? Yilh loh a hlinghloek capu a?
Коли ж вони пішли, Ісус почав говорити людям про Івана: «На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, розхитану вітром?
8 Tedae ba sawt ham nim na caeh uh? a hnal la aka phuekhlaak hlang te nim? Himbai hnal aka bai ke manghai im ah om uh ke.
На кого ви виходили дивитись? На людину в м’якій одежі? Але ті, що носять м’які одежі, знаходяться в царських палацах.
9 Ba sawt ham nim na caeh uh? Tonghma a? Thuem, nangmih taengah kan thui, anih tah tonghma lakah olpuei ngai ta.
То на кого ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, Я кажу вам, навіть більше, ніж на пророка.
10 ‘Nangmih hmai ah kamah kah puencawn ka tueih ke. Anih loh nangmih hmaiah na longpuei a rhoekbah ni,’ tila anih kawng ni ana daek.
Він той, про кого написано: „Ось Я посилаю Мого посланця перед обличчям Твоїм, який приготує дорогу перед Тобою“.
11 Nangmih taengah rhep kan thui. Huta kah a cun khuiah tuinuem Johan lakah aka tanglue phoe pawh, tedae vaan ram kah a yit koek pataeng anih lakah a tanglue la om.
Істинно кажу вам: серед народжених жінками ще не було більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший за нього.
12 Tuinuem Johan tue lamloh tahae duela vaan ram te a ael thil tih, aka aelkung rhoek loh a poelyoe uh.
Від днів Івана Хрестителя й донині Царство Небесне здобувається силою, і хто докладає зусиль, той здобуває його.
13 Johan duela tonghma rhoek neh olkhueng loh boeih a phong coeng.
Адже всі Пророки та Закон пророкували до Івана.
14 Tedae doe hamla na ngaih uh koinih, halo hamla aka cai Elijah tah Johan coeng ni.
І якщо хочете знати, він – Ілля, який має прийти.
15 Hna aka khueh loh ya saeh.
Хто має вуха, нехай слухає!
16 Tedae hekah cadil he ba nen lae ka thuidoek lah eh? Hnoyoih hmuen ah ngol uh tih hlang tloe aka khue, aka thui camoe rhoek phek la om.
Із ким же Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, котрі сидять на базарі та, звертаючись до інших,
17 Nangmih hamla phavi ka tum uh akhaw na lam uh pawh. Hlo ka hlai akhaw na rhaengsae uh pawh.
кажуть: „Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали. Ми співали вам жалібні пісні, а ви не ридали“.
18 Johan ha pawk tih a caak a ok pawt hatah, ‘Rhaithae a kaem,’ a ti uh.
Прийшов Іван, який не їсть і не п’є, а вони кажуть: „Має демона!“
19 Hlang capa ha pawk tih a caak a ok hatah, 'Carhut neh yumi hlang la ke, mangmucoi rhoek neh hlangtholh rhoek kah a puei a po,’ a ti uh. Tedae cueihnah khaw a khoboe long ni a tang sak,” a ti nah.
Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а вони кажуть: „Ось чоловік – ненажера й п’яниця, приятель митників та грішників“. Однак мудрість виправдана її власними ділами».
20 Tephoeiah a thaomnah a kumngai a tueng sakkho rhoekte a yut uhpawt dongah ola tong tih,
Тоді [Ісус] почав докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, бо вони не покаялись:
21 Anunae Khorazim nang te. Anunae Bethsaida nang te, Nangmih taeng ah ka thaomnah ka tueng sak he Tyre neh Sidon ah ka tueng sak koinih tlamhni, hmaiphu neh yut uh dingrhae pawn ni.
«Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися в мішковині та попелі.
22 Tedae nangmih taengah kan thui. Laitloeknah khohnin ah Tyre neh Sidon tah nangmih lakah a phoeng la om ni.
Проте кажу вам: Тиру та Сидону легше буде в день суду, ніж вам.
23 Kapernaum nang khaw, vaan duela na pomsang uh pawt nim? Saelkhui duela na suntla bitni. Nangmih taengah ka thaomnah ka tueng sak he Sodom ah tueng sak koinih, tihnin duela te om suidae. (Hadēs g86)
І ти, Капернауме, чи будеш піднесений до неба? Ні, ти до пекла зійдеш! Коли б у Содомі сталися чудеса, які сталися в тебе, він залишився б донині. (Hadēs g86)
24 Tedae nangmih taengah kan thui. Laitloeknah khohnin ah Sodom kho tah nang lakah a phoeng la om ni,” tila a toel.
Проте кажу вам: землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі».
25 Tevaeng tue ah Jesuhloha doo tih, “A pa, vaan neh diklai kah Boeipa nang kan uem tangkik, he rhoek he hlangcueih neh lungming taeng lamkah loh na thuh tih cahmang rhoek taengah na pumphoe coeng.
У той час Ісус промовив у відповідь: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям.
26 Ue apa na hmaiah kolonah la a om tangloeng dongah ni.
Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
27 A pa loh kai he a cungkuem la m'paek coeng. Te dongah pa pawt koinih capa te a ming moenih. Capa pawt koinih pakhat long khaw pa te a ming moenih. Tedae u khaw a ngaih atah capa loh a pumphoe pah coeng.
Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає Сина, окрім Отця, і ніхто не знає Отця, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити.
28 Hnorhih rhoek neh thakthae rhoek boeih te kai taengla halo lah, kai loh nangmih te kan duem sak ni.
Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, і Я заспокою вас.
29 Ka hnamkun he na pum dongah phuei uh lamtah kamah taeng lamkah he cang uh. Muelhtuet neh thinko tlayae la ka om dongah na hinglu ham duemnah na hmuh uh ni.
Візьміть на себе Моє ярмо й навчіться від Мене, бо Я лагідний та покірний серцем, і знайдете спокій вашим душам.
30 Kai kah hnamkun tah kodam coeng tih ka hnophueih loh a yanghoep la om,” a ti.
Бо ярмо Моє добре і тягар Мій легкий».
