Псалми 62

1 За първия певец, по Едутуна. Давидов псалом. Душата ми тихо уповава само на Бога, От Когото е избавлението ми.

Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Давидів. Лише в Бозі спокій моєї душі, від Нього моє спасіння.

2 Само Той е канара моя и избавление мое, И прибежище мое; няма много да се поклатя.

Тільки Він – моя скеля і мій порятунок, твердиня моя – не захитаюся дуже.

3 До кога, всички вие, ще нападате човека За да го съборите като наведена стена и разклатен плет?

Доки ви будете нападати на людину, усі разом добивати її, як похилену стіну, немов розхитану огорожу?

4 Съветват се само да го тласкат от висотата му; Обичат лъжата; С устата си благославят, а в сърцето си кълнат. (Села)

Радяться лише про те, щоб скинути її з високого місця, задоволення знаходять у брехні. Устами своїми благословляють, а в серці проклинають. (Села)

5 Но ти, о душе моя, тихо уповавай само на Бога, Защото от Него очаквам помощ.

Лише в Бозі заспокоюйся, душе моя; бо [лише] на Нього надія моя.

6 Само Той е канара моя, и избавление мое, И прибежище мое; няма да се поклатя.

Тільки Він – моя скеля і мій порятунок, твердиня моя – не захитаюся.

7 У Бога е избавлението ми и славата ми; Моята силна канара и прибежището ми е в Бога.

У Бозі спасіння моє і слава моя; Він – могутня скеля моя, пристановище моє в Бозі.

8 Уповавайте на Него, люде, на всяко време, Изливайте сърцата си пред Него; Бог е нам прибежище. (Села)

Народе, покладайся на Нього повсякчас, серця ваші виливайте перед Ним; Бог – пристановище наше. (Села)

9 Наистина ниско поставените човеци са лъх, а високопоставените лъжа. Турени на везни те се издигат нагоре; Те всички са по-леки от суетата.

Сини людські – лише марнота, сини мужів – омана; якщо покласти їх на ваги, усі разом вони легші від пари.

10 Не уповавайте на насилие, И не се надявайте суетно на грабителство; Богатство ако изникне, не прилепявайте към него сърцето си.

Не покладайтеся на гноблення [інших] і не хизуйтеся грабунком. Коли сила зростає, не прикладайте до неї серця.

11 Едно нещо каза Бог, да! две неща чух, - Че силата принадлежи на Бога,

Один раз Бог промовив, двічі я почув це: у Бога могутність,

12 И че на Тебе, Господи, принадлежи и милостта; Защото Ти даваш на всекиго според делото му.

у Тебе, Володарю, милість. Адже Ти віддячуєш кожному за його вчинки.