Preface
Read
+
Publisher
Nainoia, Inc.
PO Box 462, Bellefonte, PA 16823
(814) 470-8028
Nainoia Inc, Publisher
LinkedIn/NAINOIA-INC
Third Party Publisher Resources
Request Custom Formatted Verses
Please contact us below
Submit your proposed corrections
I understand that the Aionian Bible republishes public domain and Creative Commons Bible texts and that volunteers may be needed to present the original text accurately. I also understand that apocryphal text is removed and most variant verse numbering is mapped to the English standard. I have entered my corrections under the verse(s) below. Proposed corrections to the Ukrainian Bible, Ivan Ogienko, John Chapter 10 https://www.AionianBible.org/Bibles/Ukrainian---Ukrainian-Ogienko/John/10 1) Поправді, поправді кажу́ вам: Хто не входить двери́ма в коша́ру, але перела́зить деі́нде, — той зло́дій і розбійник. 2) А хто входить двери́ма, — той вівцям пастух. 3) Ворота́р відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йме́нню, і випрова́джує їх. 4) А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідо́м за ним ідуть, бо знають голос його́. 5) За чужим же не пі́дуть вони, а будуть утікати від нього, — бо не знають вони чужого голосу“. 6) Оцю при́тчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони́, про що їм говорив. 7) І зно́ву промовив Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що Я — двері ві́вцям. 8) Усі, скільки їх перше Мене прихо́дило, — то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх. 9) Я — двері: коли через Мене хто вві́йде, спасеться, і той вві́йде та ви́йде, і пасо́висько зна́йде. 10) Зло́дій тільки на те закрада́ється, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подоста́тком щоб мали. 11) Я — Пастир Добрий! Пастир добрий кладе́ життя власне за вівці. 12) А наймит, і той, хто не вівча́р, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближа́ється, то ки́дає вівці й тікає, а вовк їх хапає й поло́шить. 13) А на́ймит утікає тому́, що він наймит, і не дбає про вівці. 14) Я — Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. 15) Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу́. 16) Також маю Я інших овець, які не з цієї коша́ри, — Я повинен і їх припрова́дити. І Мій голос почують вони, — і бу́де ота́ра одна й Один Па́стир! 17) Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізно́ву прийняти його. 18) Ніхто в Мене його не бере́, але Я Сам від Себе кладу́ його. Маю вла́ду віддати його, і маю вла́ду прийняти його зно́ву, — Я цю заповідь взяв від Свого Отця“. 19) З-за цих слів між юдеями зно́ву незгода зняла́ся. 20) І багато-хто з них говорили: „Він де́мона має, і несамови́тий. Чого слухаєте ви Його?“ 21) Інші казали: „Ці слова́ не того, хто демона має. Хіба де́мон може очі сліпим відкривати?“ 22) Було тоді свято Відно́влення в Єрусалимі. Стояла зима. 23) А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґа́нку. 24) Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: „Доки будеш тримати в непе́вності нас? Якщо́ Ти Христос, — то відкрито скажи нам!“ 25) Відповів їм Ісус: „Я вам був сказав, — та не вірите ви. Ті діла, що чиню́ їх у Йме́ння Свого Отця, — вони свідчать про Мене. 26) Та не вірите ви, — не з Моїх бо овець ви. 27) Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідко́м вони йдуть. 28) І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не ви́хопить із Моєї руки. (aiōn g165, aiōnios g166) 29) Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, — і ви́хопити ніхто їх не може Отцеві з руки́. 30) Я й Отець — Ми одне!“ 31) Знов каміння схопи́ли юдеї, щоб укаменува́ти Його. 32) Відповів їм Ісус: „Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, — за котри́й же з тих учинків хочете Мене каменувати?“ 33) Юдеї Йому відказали: „Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, — бо Ти, бувши люди́ною, за Бога Себе видаєш“. 34) Відповів їм Ісус: „Хіба не написано в вашім Зако́ні: „Я сказав: ви боги"? 35) Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було́, — а Писа́ння не може порушене бути, 36) то Тому́, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: „Зневажаєш Ти Бога“, через те, що сказав Я: „Я — Син Божий“? 37) Коли Я не чиню́ діл Свого Отця, то не вірте Мені. 38) А коли Я чиню́, то хоч ви Мені віри й не йме́те, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я — ув Отці!“ 39) Тоді зно́ву шукали вони, щоб схопи́ти Його, але вийшов із рук їхніх Він. 40) І Він знову на то́й бік Йорда́ну пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебува́в. 41) І багато до Нього прихо́дили та говорили, що хоч жа́дного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було́. 42) І багато-хто ввірували в Нього там. Additional comments?
Refresh Captcha
The world's first Holy Bible un-translation!