Publisher

Nainoia, Inc.
PO Box 462, Bellefonte, PA 16823
(814) 470-8028
Nainoia Inc, Publisher
LinkedIn/NAINOIA-INC
Third Party Publisher Resources
Request Custom Formatted Verses

Please contact us below
Submit your proposed corrections

I understand that the Aionian Bible republishes public domain and Creative Commons Bible texts and that volunteers may be needed to present the original text accurately. I also understand that apocryphal text is removed and most variant verse numbering is mapped to the English standard. I have entered my corrections under the verse(s) below. Proposed corrections to the Ukrainian Kulish New Testament, Mark Chapter 4 https://www.AionianBible.org/Bibles/Ukrainian---Ukrainian-NT/Mark/4 1) І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на і морі; а ввесь народ був на землї при морю. 2) І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй: 3) Слухайте: Ось вийшов сїяч сіяти: 4) і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його. 5) Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї. 6) Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло. 7) А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало. 8) А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро. 9) І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає. 10) Як же був на самоті, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість. 11) І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся, 12) щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколй не навернулись, і не простились їм гріхи. 13) І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всі приповістї зрозумієте? 14) Сїяч слово сіє. 15) Що ж над шляхом, се ті, де сіється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посіяне в серцях їх. 16) Подібно ж і ті, що на каменистому посіяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його, 17) та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся. 18) А ті, що посіяні між терниною, се ті, що слухали слово, 19) та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно. (aiōn g165) 20) А на землю добру посіяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро. 21) І рече до них: Чи нате приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити? 22) Нема бо нічого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло. 23) Коли хто має уші слухати, нехай слухає. 24) І рече їм: Вважайте, що чуете: Якою мірою міряєте, відміряється вам, і прибавить ся вам, що слухаєте. 25) Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него. 26) І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю, 27) та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як він не знає. 28) Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї. 29) Як же доспіє овощ, зараз посилає серпа, бо настали жнива. 30) І рече: Кому уподобимо царство Боже? або до якої приповісти приложимо його? 31) Воно мов зерно горчицї, що, як сієш його в землю, то воно дрібніше від усїх зерен, які є на землї; 32) а як посієть ся, сходить, і робить ся більшим над усї зілля, і ширить велике віттє, так що під тінню його кублитись може птаство небесне. 33) І многими такими приповістями глаголав їм слово, скільки могли слухати. 34) Без приповістї ж не говорив їм; на самоті ж ученикам своїм вияснював усе. 35) І рече їм того дня, як настав вечір: Перевезімось на той бік. 36) І, відпустивши народ, узяли Його, яв був в човні. І инші ж човни були з Ним. 37) І схопилась велика вітряна буря, а филї заливали човен, так що вже тонув. 38) А був Він на кермі, сплючи на подусцї. І розбудили Його, й кажуть Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що погибаємо? 39) І вставши, погрозив вітрові, і рече до моря: Мовчи, перестань! І втих вітер, і настала тишина велика. 40) І рече їм: Чого ви такі полохливі? Як се? нема в вас віри? 41) І полякались страхом великим, і казали один до одного: Хто оце Сей, що й вітер і море слухає Його? Additional comments?

Refresh Captcha