Proverbs 24
1 Má ṣe ṣe ìlara àwọn ènìyàn búburú má ṣe jẹ́ kí àwùjọ wọn wù ọ́;
你不要嫉妒惡人， 也不要起意與他們相處；
2 nítorí ọkàn wọn ń gbèrò ohun búburú, ètè wọn sì ń sọ̀rọ̀ nípa dídá rúgúdù sílẹ̀.
因為，他們的心圖謀強暴， 他們的口談論奸惡。
3 Nípa ọgbọ́n ni ilé di kíkọ́ nípa òye sì ni ó ti fìdímúlẹ̀;
房屋因智慧建造， 又因聰明立穩；
4 nípa ìmọ̀ ni àwọn yàrá rẹ̀ kún pẹ̀lú àwọn ohun ọ̀ṣọ́ tí ó lẹ́wà tí ó sì ṣọ̀wọ́n.
其中因知識充滿各樣美好寶貴的財物。
5 Ọlọ́gbọ́n ènìyàn ní agbára púpọ̀, ènìyàn tí ó ní ìmọ̀ sì ń ní agbára sí i.
智慧人大有能力； 有知識的人力上加力。
6 Láti jagun, ó nílò ìtọ́sọ́nà: nínú ìṣẹ́gun ni ọ̀pọ̀ onígbìmọ̀.
你去打仗，要憑智謀； 謀士眾多，人便得勝。
7 Ọgbọ́n ga ju fún aṣiwèrè àti gbọ̀ngàn ìlú níbi ibodè kò ní ohun tí yóò wí.
智慧極高，非愚昧人所能及， 所以在城門內不敢開口。
8 Ẹni tí ń pète ibi ni a ó mọ̀ bí ènìyàn ibi.
設計作惡的， 必稱為奸人。
9 Ète òmùgọ̀ ènìyàn jẹ́ ẹ̀ṣẹ̀, àwọn ènìyàn sì kórìíra ẹlẹ́gàn.
愚妄人的思念乃是罪惡； 褻慢者為人所憎惡。
10 Bí ìwọ bá dákú lásìkò ìdààmú báwo ni agbára rẹ ha ti kéré tó!
你在患難之日若膽怯， 你的力量就微小。
11 Gba àwọn tí a ń wọ́ lọ sí ibi ikú là; fa àwọn tó ń ta gbọ̀nọ́ngbọ̀nọ́n lọ sí ibi ìparun padà.
人被拉到死地，你要解救； 人將被殺，你須攔阻。
12 Bí ìwọ bá wí pé, “Ṣùgbọ́n a kò mọ nǹkan kan nípa èyí,” ǹjẹ́ ẹni tí ń díwọ̀n ọkàn kò kíyèsi i? Ǹjẹ́ ẹni tí ń ṣọ́ ẹ̀mí rẹ kò mọ̀ ọ́n? Ǹjẹ́ kò ní san án fún ẹnìkọ̀ọ̀kan gẹ́gẹ́ bí ohun tí ó ti ṣe?
你若說：這事我未曾知道， 那衡量人心的豈不明白嗎？ 保守你命的豈不知道嗎？ 他豈不按各人所行的報應各人嗎？
13 Jẹ oyin, ìwọ ọmọ mi, nítorí tí ó dára, oyin láti inú afárá oyin dùn lẹ́nu.
我兒，你要吃蜜，因為是好的； 吃蜂房下滴的蜜便覺甘甜。
14 Mọ̀ pẹ̀lú pé ọgbọ́n pẹ̀lú dùn fún ọkàn rẹ bí ìwọ bá rí i ìrètí ọjọ́ iwájú wà fún ọ ìrètí rẹ kì yóò sì já ṣófo.
你心得了智慧，也必覺得如此。 你若找着，至終必有善報； 你的指望也不致斷絕。
15 Má ṣe ba ní ibùba bí ènìyàn búburú láti gba ibùjókòó olódodo, má ṣe fi ibi ìsinmi rẹ̀ ṣe ìjẹ;
你這惡人，不要埋伏攻擊義人的家； 不要毀壞他安居之所。
16 nítorí bí olódodo ènìyàn bá tilẹ̀ ṣubú ní ìgbà méje, yóò tún padà dìde sá á ni, ṣùgbọ́n ìdààmú yóò fa ènìyàn búburú lulẹ̀.
因為，義人雖七次跌倒，仍必興起； 惡人卻被禍患傾倒。
17 Má ṣe yọ̀ nígbà tí ọ̀tá rẹ bá ṣubú; nígbà tí ó bá kọsẹ̀, má ṣe jẹ́ kí ọkàn rẹ kí ó yọ̀.
你仇敵跌倒，你不要歡喜； 他傾倒，你心不要快樂；
18 Àìṣe bẹ́ẹ̀ Olúwa yóò rí i yóò sì bínú yóò sì yí ìbínú rẹ̀ padà kúrò lọ́dọ̀ rẹ̀.
恐怕耶和華看見就不喜悅， 將怒氣從仇敵身上轉過來。
19 Má ṣe fòyà nítorí àwọn ènìyàn ibi tàbí jowú àwọn ènìyàn búburú,
不要為作惡的心懷不平， 也不要嫉妒惡人；
20 nítorí ẹni ibi kò ní ìrètí ọjọ́ iwájú a ó sì pa fìtílà àwọn ènìyàn búburú kú.
因為，惡人終不得善報； 惡人的燈也必熄滅。
21 Bẹ̀rù Olúwa àti ọba, ọmọ mi, má sì ṣe darapọ̀ pẹ̀lú àwọn olórí kunkun.
我兒，你要敬畏耶和華與君王， 不要與反覆無常的人結交，
22 Nítorí àwọn méjèèjì yóò rán ìparun òjijì sórí wọn, ta ni ó sì mọ irú ìyọnu tí wọ́n lè mú wá?
因為他們的災難必忽然而起。 耶和華與君王所施行的毀滅， 誰能知道呢？
23 Àwọn wọ̀nyí pẹ̀lú tún jẹ́ ọ̀rọ̀ ọlọ́gbọ́n: láti ṣe ojúsàájú níbi ìdájọ́ kò dára rárá.
以下也是智慧人的箴言： 審判時看人情面是不好的。
24 Ẹnikẹ́ni tí ó wí fún ẹlẹ́bi pé, “Ìwọ lo jàre,” àwọn ènìyàn yóò ṣẹ́ èpè fún un àwọn orílẹ̀-èdè yóò sì kọ̀ ọ́.
對惡人說「你是義人」的， 這人萬民必咒詛，列邦必憎惡。
25 Ṣùgbọ́n yóò dára fún àwọn tí ń dá ẹlẹ́bi lẹ́bi, ọ̀pọ̀ ìbùkún yóò sì wá sórí wọn.
責備惡人的，必得喜悅； 美好的福也必臨到他。
26 Ìdáhùn òtítọ́ dàbí ìfẹnukoni ní ẹnu.
應對正直的，猶如與人親嘴。
27 Parí gbogbo iṣẹ́ ajé rẹ sì rí i pé oko rẹ ti ṣe dáradára; lẹ́yìn náà kọ́ ilé rẹ.
你要在外頭預備工料， 在田間辦理整齊， 然後建造房屋。
28 Má ṣe rojọ́ èké mọ́ aládùúgbò rẹ láìnídìí, tàbí kí o fi ètè rẹ tannijẹ.
不可無故作見證陷害鄰舍， 也不可用嘴欺騙人。
29 Má ṣe wí pé, “Èmi yóò ṣe é fún un gẹ́gẹ́ bí ó ti ṣe fún mi; Èmi yóò san ohun tí ó ṣe fún mi padà fún un.”
不可說：人怎樣待我，我也怎樣待他； 我必照他所行的報復他。
30 Mo kọjá níbi oko ọ̀lẹ, mo kọjá níbi ọgbà àjàrà aláìgbọ́n ènìyàn;
我經過懶惰人的田地、 無知人的葡萄園，
31 ẹ̀gún ti hù ní ibi gbogbo, koríko ti gba gbogbo oko náà.
荊棘長滿了地皮， 刺草遮蓋了田面， 石牆也坍塌了。
32 Mo fi ọkàn mi sí nǹkan tí mo kíyèsi mo sì kẹ́kọ̀ọ́ lára ohun tí mo rí;
我看見就留心思想； 我看着就領了訓誨。
33 oorun díẹ̀, òògbé díẹ̀, ìkáwọ́gbera díẹ̀ láti sinmi,
再睡片時，打盹片時， 抱着手躺臥片時，
34 òsì yóò sì dé bá ọ bí adigunjalè àti àìní bí olè.
你的貧窮就必如強盜速來， 你的缺乏彷彿拿兵器的人來到。
