Matthew 7
1 —Lubika sambisa, tala mamveno luedi sambusu.
Не судіть, щоб і вас не судили.
2 Bila bela kulusambisa banga phila lunsambisila ayi bela ku lutezila luelo luela dedakana banga lolo lutezila bankaka.
Бо яким судом судите, таким і вас судитимуть. І якою мірою міряєте ви, такою і вам виміряють.
3 Vayi bila mbi wumonina kiti kidi mu dieso di khombꞌaku, vayi ngeyo veka wukadi mona tunga yidi mu dieso diaku e?
Чому ж ти дивишся на скалку в оці твого брата, а колоди у своєму оці не помічаєш?
4 Voti buevi wulenda kambila khombꞌaku: “Bika ndibotula kiti kidi mu dieso diaku! Vayi tunga yidi mu dieso diaku.”
Або як скажеш братові своєму: „Дозволь вийняти скалку з твого ока“, коли он колода у твоєму оці.
5 Mutu wu mayuya! Botula theti tunga yoyi yidi mu dieso diaku buna bosi mawumona mboti mu botula kiti kidi mu dieso di khombꞌaku.
Лицеміре, витягни спочатку колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока твого брата.
6 —Lubika vana bima binlongo kuidi zimbua. Lubika loza bilunga bieno bithalu vadi zingulu, bila mazi bidiatila ayi mazi lubalukila muingi ziluvanga phasi.
Не давайте святого псам і не кидайте перлин ваших перед свинями, щоб вони не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не розірвали вас.
7 —Lulomba ayi bela kuluvana. Lutomba ayi luela mona; lukokuta ayi luela zibudulu.
Просіть – і буде дано вам, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам.
8 Bila woso wunlombanga niandi wuntambulanga. Woso wuntombanga niandi wumonanga woso wunkokutanga niandi wunzibudulungu.
Бо кожен, хто просить, отримує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчинять.
9 Nani mu beno lenda vana ditadi kuidi muanꞌandi bu kanlombidi dipha?
Чи є між вами людина, яка, коли її син просить хліба, подасть йому камінь?
10 Voti bu kanlombidi mbizi buna nioka maka mvana e?
І коли попросить риби, чи подасть йому гадюку?
11 Enati beno batu bambimbi, luzebi vana bima bimboti kuidi bana beno, buna Dise dieno di Diyilu diela luta vana bima bimboti kuidi bobo bakunlombanga.
Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте давати добрі дари вашим дітям, то наскільки більше ваш Отець Небесний дасть добра тим, хто просить у Нього?
12 —Mambu moso momo lutidi ti batu baluvangila mawu mamveno lufueti kuba vangila. Bila mawu mama malongi ma Mina ayi ma mimbikudi.
Отже, усе, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так само й ви робіть їм, бо в цьому Закон та Пророки.
13 —Lukotila va muelo wufuetama bila muelo widi wuyalumuka ayi nzila yinatanga ku nzimbala yidi yinneni, ayi, batu bawombo beti kotilanga muawu.
Входіть через вузькі ворота, бо широкі ті ворота й широка та дорога, які ведуть до загибелі, і багато є тих, хто входить ними.
14 Vayi muelo widi wufietama, nzila yi luzingu yidi yifioti ayi batu bafioti kuandi beti kuyibakulanga.
Але вузькі ті ворота й вузька та дорога, які ведуть до життя, і мало тих, хто знаходить їх.
15 —Lulubukila mimbikudi mi luvunu miomi minkuizanga kuidi beno banga mamemi vayi mu kiedika badi memvu ma nganzi.
Стережіться лжепророків, які приходять до вас в овечих шкурах, а всередині вони – хижі вовки.
16 Luela kuba zabila mu mimbutu miawu. A buevi balenda vela makundi ma vinu mu nti widi zitsendi voti makundi ma figi mu nti wu zitsolokoto e?
За їхніми плодами впізнаєте їх. Хіба збирають виноград із терну чи смокву з будяків?
17 Diawu woso nti wumboti wumbutanga mimbutu mimboti vayi nti wumbimbi wumbutanga mimbutu mimbimbi.
Так, усяке добре дерево приносить добрий плід, а всяке погане дерево приносить поганий плід.
18 Nti wumboti wulendi buta ko mimbutu mambimbi ayi nti wumbimbi, wulendi buka ko mimbutu mamboti.
Не може добре дерево приносити поганий плід ані погане дерево приносити добрий плід.
19 Woso nti wunkambu buta mimbutu mimboti wufueti vuzu ayi lozo ku mbazu.
Кожне дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь.
20 Mu mimbutu miawu kaka luela kuba zabila.
Отже, за їхніми плодами впізнаєте їх.
21 —Bika sia ti batu bobo beta kukhamba: “Pfumu! Pfumu!” ti bawu bela kota mu kipfumu ki Diyilu, vayi bobo bamvanganga luzolo lu Dise diama didi ku Diyilu.
Не кожен, хто говорить Мені: „Господи! Господи!“, увійде до Царства Небесного, а лише той, хто виконує волю Мого Небесного Отця.
22 Mu lumbu kina batu bawombo bela kukhamba: “A Pfumu! A Pfumu! A keti mu dizina diaku tubikudila! A keti mu dizina diaku tukukila ziphevi zimbimbi. A keti mu dizina diaku tuvangila bikumu biwombo!”
Багато хто буде казати Мені того дня: „Господи! Господи! Чи не Твоїм ім’ям ми пророкували? Чи не Твоїм ім’ям виганяли демонів? І чи не Твоїм ім’ям робили багато чудес?“
23 Buna minu ndiela kuba vutudila: “ndisi ku luzaba ko. Botukanu vava beno lumvanganga mambu mambimbi!”
Тоді скажу їм: „Я ніколи не знав вас! Відійдіть від Мене ви, що чините беззаконня!“
24 —Diawu woso wulembo wa mambu ma ndilembo tubi ayi wunsadila mawu widi banga mutu wu diela wutunga nzoꞌandi va yilu ditadi.
Кожен, хто чує ці Мої слова й виконує їх, схожий на чоловіка розумного, який збудував свій дім на камені.
25 Mvula yingolo yinoka, minlangu miwala ayi bivuka biyiza lumbama mu nzo beni vayi nzo beni yisia bua ko bila yitungulu va yilu ditadi.
Коли пішов дощ, ринули ріки, здійнялися вітри й вдарили в дім той, він не впав, бо мав основу на камені.
26 Vayi woso mutu wulembo wa mambu mama vayi kakadi ku masadila widi banga mutu wu buvungisi wutunga nzoꞌandi va mbata nzielo.
А кожен, хто чує ці Мої слова й не виконує їх, схожий на чоловіка нерозумного, який збудував свій дім на піску.
27 Mvula yingolo yinoka, minlangu miwala ayi bivuka biyiza lumbama mu nzo beni. Nzo beni yitumbu bua ayi yitumbu tiolumuka.
Коли пішов дощ, ринули ріки, здійнялися вітри й вдарили в дім той, він впав, і його падіння було велике».
28 Yesu bu kamana tuba, nkangu wu batu wusimina mu diambu di malongi mandi.
Коли Ісус закінчив [промовляти] ці слова, люди дивувалися Його вченню,
29 Bila kaba kuba longilanga ko banga minsoniki miawu, vayi niandi wuba longila mu lulendo loso.
бо Він навчав їх як Той, Хто має владу, а не як їхні книжники.
