Matthew 20
1 Kipfumu ki Diyilu kidedikini banga: —Pfumu yi ndima yitotuka mu nsuka-nsuka mu sonika bisadi bilenda sala mu ndimꞌandi yi vinu.
«Царство Небесне подібне до господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників до свого виноградника.
2 Wuwizana yawu mu denali kimosi mu lumbu kimosi ayi wuba fidisa ku ndimꞌandi yi vinu.
Погодившись із робітниками по одному динаріюв день, він послав їх до свого виноградника.
3 Wutotuka diaka mu thangu yi vua yi nsuka; wumona batu bankaka, bakambulu mu kisalu, buna batelimini va zandu.
Вийшовши о третій годині, він побачив інших, які стояли на ринку без роботи.
4 Wuba kamba: “Beno mamveno, yendanu lusala mu ndimꞌama yi vinu ayi mandi lufuta mfutu wufuana. Bawu mamvawu bayenda.”
Він сказав їм: „Ідіть і ви в мій виноградник, і дам вам по справедливості“.
5 Wutotuka diaka va midi bosi mu thangu yintatu yi masika. Bo buawu kavanga.
Вони пішли. Вийшовши о шостій і о дев’ятій годині, зробив так само.
6 Mu thangu yintanu, mu masika, wutotuka ayi wumona diaka bankaka buna batelimini vana ayi wuba yuvula: “Bila mbi lutelimini vava lumbu kimvimba mu kambu sala kadi kima?”
Коли вийшов об одинадцятій годині, побачив інших і сказав їм: „Чому ви стоїте весь день без роботи?“
7 Bavutula: “Bila kadi mutu kasi tusonika ko mu kisalu!” Wubakamba: “Beno mamveno, yendanu sadi ku ndimꞌama.”
Вони кажуть йому: „Тому що ніхто нас не найняв“. Він говорить: „Ідіть і ви в мій виноградник“.
8 Va masika pfumu yi ndima wukamba kapita kiandi: “Tela bisadi ayi wuba futa vayi tonina kuidi bobo baba batsuka mu sonama bosi wumanisina kuidi bobo baba batheti.”
Коли настав вечір, господар виноградника каже своєму управителеві: „Поклич робітників і заплати їм. Почни з останніх до перших“.
9 Batu bobo basonama thangu yi ntanu yi masika batambula denali kimosi-kimosi mu kadika mutu.
Ті, що прийшли об одинадцятій годині, отримали кожен по динарію.
10 Bosi batu bobo baba batheti mu sonama bu bayiza, babanzila ti bawu banluta vayi denali kimosi-kimosi kadika mutu kafutu,
Ті, що прийшли першими, думали, що отримають більше, але й вони отримали по динарію.
11 Buna batambula kiawu, bafuemina pfumu yi ndima
Отримавши, вони нарікали на господаря,
12 ayi bankamba: “Batu bobo sonikiningi kunzimunina, thangu yimosi kaka basadidi. Vayi wuba futidi phila yimosi ayi beto tusedi kisalu kingolo ayi ku tsi muini wungolo mu lumbu kimvimba.”
кажучи: „Ці останні працювали тільки одну годину, і ти зрівняв їх із нами, що зносили тягар дня та спеку“.
13 Pfumu yi ndima wuvutula kuidi kisadi kimosi mu bawu: “A nkundi ama, ndisi kuvangila mbimbi ko! Tuisi wizananga yaku mu denali kimosi ko e?
Він же сказав одному з них: „Друже, я не ображаю тебе, чи не за динарія ти домовлявся зі мною?
14 Bonga mfutu aku ayi yenda kuaku. Minu thidi vana kuidi mutu wowo wutsuka phila yimosi banga ngeyo.
Тож візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати, як тобі.
15 A buevi ndisi ko minsua mu vanga dioso thidi mu zimbongo ziama e? Voti kikhenene weka mona bu ndidi mutu wumboti.”
Хіба я не можу зробити того, що хочу, з тим, що моє? Чи твоє око заздрісне через те, що я добрий?“
16 Buawu bobo buela bela batu batsuka batu batheti ayi batu batheti batu batsuka.
Так останні будуть першими, а перші – останніми. Бо багато покликаних, та мало обраних».
17 Yesu bu kaba nkuenda ku Yelusalemi; wubonga mu nzila kumi minlonguki miandi miodi va lutengo, wuba kamba:
Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо й дорогою сказав їм:
18 —Lutala, tulembo yendi ku Yelusalemi, vayi kuna Muana Mutu kela yekodolo mu mioko mi bapfumu banganga Nzambi ayi kuidi Minlongi mi Mina. Bela kunzengila nkanu wu lufua
«Ось ми йдемо до Єрусалима, і там Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам; вони засудять Його на смерть,
19 ayi bela kunyekula mu mioko mi bapakanu muingi bansekinina, bambeta bikoti ayi bambanda va dikulusi. Bosi mu lumbu kintatu niandi wela fuluka.
віддадуть язичникам для знущання, катування та розп’яття, але третього дня Він воскресне».
20 Buna ngudi yi bana ba Zebede wuyiza kuidi Yesu va kimosi ayi bana bandi; wumfukimina ayi wunlomba diambu dimosi.
Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих разом зі своїми синами. Вклонившись, вона [хотіла] щось попросити в Нього.
21 Yesu wuyuvula: —A mbi tidi e? Niandi wuvutula: —Bika bana bama baba babuadi bababakala bavuanda wumosi ku lubakala luaku ayi wumosi ku lumoso luaku mu Kipfumu kiaku.
Він запитав її: ―Що бажаєш Мені сказати? Вона сказала: ―Накажи, щоб двоє моїх синів сиділи в Царстві Твоєму: один праворуч, а інший ліворуч від Тебе.
22 Yesu wuba kamba: —Beno lusi zaba ko momo lunlomba. Buna beno lulenda nua mbungu yoyi ndiela nua? Bamvutudila: —Nyinga, tulenda kueto bu vanga!
Ісус у відповідь сказав їм: ―Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку Я питиму, або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся? Вони відповіли: ―Зможемо!
23 Yesu wuba kamba: —Bukiedika luela nua mbungu ama vayi mu diambu di vuanda va lubakala luama voti ku lumoso luama, diodi disi ko mu minsua miama bila bibuangu beni bidi mu diambu di batu bobo Dise diama kakubikila biawu.
Він сказав їм: ―Чашу Мою ви будете пити, і хрещенням, яким Я хрещуся, ви будете хрещені. Але щоб сидіти праворуч або ліворуч від Мене – не Мені це вирішувати: ці місця належать тим, кому приготовлені Моїм Отцем.
24 Thangu kumi di minlonguki minkaka miwa bobo, mifuemina bakhomba zina buadi.
Решта десятеро [учнів], почувши про це, обурилися на двох братів.
25 Yesu wuba tumisa bawu boso, wuba kamba: —Luzebi ti bapfumu ba Bapakanu zieti kuba yadila mu kingolo ayi batu bawu banneni beti kuba monisanga lulendo luawu.
Ісус же, покликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що керівники народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.
26 Vayi buawu ko bulenda bela kuidi beno. Vayi woso mutu tidi ba wunneni mu beno bika kaba kisadi kieno.
Але серед вас не так має бути: хто хоче стати великим між вами, той має стати вашим слугою.
27 Woso tidi ba wutheti buna bika kaba mvika weno.
І хто хоче бути першим, нехай буде вашим рабом.
28 Bila Muana Mutu kasia kuiza ko muingi bansadila vayi wuyiza mu diambu di sadila batu ayi mu diambu di vana luzingu luandi mu diambu di kula batu bawombo.
Так само й Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, але щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох».
29 Bu babika Yeliko, nkangu wu batu bawombo balandakana Yesu.
Коли вони виходили з Єрихона, багато людей пішло за Ним.
30 Baphofo buadi bavuanda mu yenda nzila, bu ziwa ti Yesu wulembo vioki buna zieka nyamikina: —Pfumu! Muana Davidi, wutumoni kiadi e!
І ось двоє сліпих, котрі сиділи біля дороги, почувши, що Ісус проходить повз них, почали голосно кричати: ―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!
31 Nkangu wu batu wuba temina muingi zibika biyoko vayi ziluta buela yamikina ngolo: —Pfumu! Muana Davidi, wutumona kiadi e!
Натовп докоряв їм, щоб мовчали. Але вони ще голосніше закричали: ―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!
32 Yesu wutelama; wuba tela ayi wuba yuvula: —A mbi lutidi ndiluvangila e?
Ісус зупинився, покликав їх та сказав: ―Що хочете, щоб Я зробив для вас?
33 Zimvutudila: —Pfumu! Tutidi meso meto mazibuka!
Вони відповіли: ―Господи, щоб відкрилися наші очі!
34 Yesu wuba mona kiadi, wusimba meso mawu. Muna ntangu beni yina kaka zitona mona ayi zinlandakana.
Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей – і вони відразу прозріли та пішли за Ним.
