Mark 10
1 Yesu wubotuka kuna mu kuenda mu zunga ki Yuda ayi ku ndambu yinkakayi Yolidani. Nkangu wu batu wubuela kutakana va kaba ayi wutona kuba longabanga boso bu kayuku.
[Ісус] піднявся звідти та пішов в околиці Юдеї та в землі, що за Йорданом. До Нього знову сходилися натовпи, і Він, за звичаєм, знову навчав їх.
2 Bafalisi bayiza kuidi niandi mu diambu bamfiela, bana banyuvula: —Minsua midi kuidi bakala mu botula nketo andi va makuela e?
Підійшли фарисеї та, випробовуючи Його, запитували: ―Чи дозволено чоловікові розлучатися зі своєю дружиною?
3 Niandi wuba vutudila: —Moyize mbi kalutumina e?
[Ісус] у відповідь запитав: ―Що наказав вам Мойсей?
4 Bankamba ti: Moyize wuvana minsua mu sonika nkanda luvambanu mu vonda dikuela ayi mu kuka nketo andi.
Вони сказали: ―Мойсей дозволив написати їй листа про розлучення та відпустити.
5 Yesu wuba vutudila: —Moyize wulusonikina lutumunu lolo mu diambu di mintima mieno midi banga matadi
Ісус же сказав їм: ―Через вашу жорстокість він написав вам цю заповідь.
6 vayi vana thonono Nzambi wubavanga bakala ayi nketo.
Від початку творіння [Бог] «чоловіком та жінкою їх створив».
7 Diawu bakala kela bikila dise diandi ayi ngudi andi mu bundana ayi nketo andi,
«Тому залишить чоловік батька свого й матір свою і прилине до жінки своєї,
8 buna bawu buadi bela kituka nsuni wumosi. Buna basiedi diaka batu buadi ko vayi beka nsuni wumosi kaka.
і будуть двоє одним тілом». Тому більше не буде двох, а одне тіло.
9 Diawu mutu kabika vambisa kibundisa Nzambi.
Отже, те, що Бог з’єднав, людина хай не роз’єднує.
10 Bu baba diaka mu nzo, minlonguki minyuvula diaka mu diambu di mambu beni.
У домі учні знову запитали про це Ісуса.
11 Wuba kamba: —Mutu niandi botula nketo andi va makuela ayi kuedidi nketo wunkaka, vengi kitsuza kuidi nketo wutheti.
Він сказав: ―Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною та одружується з іншою, чинить перелюб проти неї.
12 Bosi enati nketo botukidi va makuela, ayi kuedidi bakala dinkaka, buna vengi kitsuza.
І якщо дружина розлучається зі своїм чоловіком та одружується з іншим, також чинить перелюб.
13 Banatina Yesu bana balezi muingi kaba tetika nioko vayi minlonguki mitemina batu bobo babanata.
[Люди] приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них та [благословив], але учні забороняли їм.
14 Vayi bu kamona bobo; wufuema ayi wuba kamba: —Lubika bana bafioti biza kuidi minu ayi kadi kuba kandika; bila kipfumu ki Nzambi kivuiwilu kuidi bobo baba dedikini.
Ісус же, побачивши це, розгнівався й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже.
15 Bukiedika ndikulukamba, woso mutu wummanga tambula Kipfumu ki Nzambibanga muana lezi, kalendi baka ko bu kotila mu Kipfumu beni.
Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»
16 Vana vawu wubonga bana ba lezi, wuba tetika mioko ayi wuba sakumuna.
Він обійняв дітей і, поклавши на них руки, благословив.
17 Bu kaba kuenda, mutu wumosi wuyiza fukama mu nsualu ku ntualꞌandi ayi wunyuvula: —Nlongi wumboti, diambu mbi phanga muingi ndibaka luzingu lukalumani e? (aiōnios g166)
Коли Ісус відправився далі, підбіг до Нього один чоловік, упав перед Ним на коліна й запитав: ―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне? (aiōnios g166)
18 Yesu wumvutudila: —Bila mbi wukuthedila wumboti e? Kuisi ko mutu widi wumboti. Nzambi kaka widi wumboti.
Ісус відповів йому: ―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога.
19 Vayi ngeyo zebi zithumunu: kadi vonda, kadi vanga kitsuza, kadi yiba, kadi tuba kimbangi ki luvunu, kadi vangila mutu mbimbi, kinzika dise diaku ayi ngudi aku.
Ти знаєш заповіді: «Не вбивай», «Не чини перелюбу», «Не вкради», «Не обманюй», «Не кривдь», «Шануй твого батька та матір».
20 Mutu beni wunkembi: Nlongi, ndieti sadila mambu momo tona mu bumuana buama!
Він відповів: ―Учителю, усе це я зберіг змалку.
21 Yesu wuntala, wunzola ayi wunkamba: —Diambu dimosi kaka dikambulu yaku: yenda, sumbisa bima bioso bidi yaku ayi vana kuidi minsukama. Buna ma wubaka kiuka mu Diyilu, bosi yiza ayi wundandakana.
Ісус подивився на нього з любов’ю та сказав йому: ―Одного тобі ще бракує: піди, продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.
22 Bu kamana wa mambu momo, mutu beni wutumbu vonga, wuyenda ayi kiadi mu ntima bila kimvuama kiwombo kiba yandi.
Почувши це Слово, чоловік відійшов засмучений, бо мав багато маєтків.
23 Buna Yesu wuzungisa thalu mu zindambu zioso ayi wukamba minlonguki miandi: —Didi diambu di phasi kuidi batu bobo badi kimvuama mu kota mu kipfumu ki Nzambi.
Ісус подивився навкруги та сказав Своїм учням: ―Як важко багатим увійти в Царство Боже!
24 Minlonguki misimina buwombo mu diambu di mambu mandi. Vayi Yesu wubuela bakamba: —Bana, ziphasi ziwombo zidi mu kota mu Kipfumu ki Nzambi.
Учні були вражені словами Ісуса. Ісус знову сказав їм: ―Діти, як важко тим, хто покладається на багатства, увійти в Царство Боже.
25 Bukiedika kadi kuandi phasi kuidi kamela mu viokila va divudu di tsoma vayi bika kuidi mutu widi kimvuama mu kota mu Kipfumu ki Nzambi.
Легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
26 Minlonguki misimina ngolo ayi bayuvasana bawu na bawu: —A buna nani wulenda vuka e?
Тоді вони дуже здивувалися й казали між собою: ―Хто ж тоді може бути спасенний?
27 Yesu wuba tala ayi wuba kamba: —Kuidi batu malendi baka bu vangiminina ko vayi bika kuidi Nzambi bila kuidi Nzambi mamo malenda vangama.
Подивившись на них, Ісус сказав: ―Для людей це неможливо, але не для Бога, адже для Бога все можливо.
28 Diawu Piela kanyuvudila: —Tala, beto tumana bika bima bioso ayi tulandakana!
Петро почав говорити: ―Ось ми залишили все та пішли за Тобою.
29 Yesu wumvutudila: —Bukiedika ndikulukamba, kadi mutu wumosi wubikidi nzo, bakhomba bandi zi babakala, bakhomba bandi zi baketo, ngudi andi; dise diandi, bana bandi voti zitsola ziandi mu diambu diama ayi mu diambudi Nsamu Wumboti,
Ісус відповів: ―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, братів, сестер, батька, матір, дітей і поля заради Мене та заради Доброї Звістки
31 Vayi batu bawombo mu bobo badi batheti bela ba batsuka, bosi, bobo badi batsuka bela ba batheti.
Багато перших будуть останніми, а останні – першими.
32 Bu baba mu nzila mu kuenda ku Yelusalemi, Yesu ku ntuala kaba. Minlonguki misimina, batu bobo baba landakana bamona boma. Buna Yesu wubonga diaka kumi mimvuala miandi miodi ayi wutona kuba kamba mambu momo mafueti kumbuila.
Вони йшли дорогою до Єрусалима. Ісус ішов попереду учнів, а вони, здивовані та сповнені страху, ішли за Ним. Він знов узяв дванадцятьох окремо й почав говорити про те, що має з Ним статися.
33 Wuba kamba: —Lutala, tulembo yendi ku Yelusalemi, vayi kuna Muana Mutu kela yekodolo mu mioko mi bapfumu zinganga ayi kuidi minlongi mi Mina. Bela ku nzengila nkanu wu lufua ayi bela ku nyekula mu mioko mi Bapakanu.
«Ось ми йдемо до Єрусалима, і там Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам. Вони засудять Його на смерть та віддадуть язичникам.
34 Bela kunsekinina, bela kunlobudila madita, bela ku mbeta bikoti ayi bela kumvonda. Vayi bilumbu bitatu bu biela vioka, wela fuluka mu bafua.
Ті насміхатимуться з Нього, плюватимуть на Нього, бичуватимуть Його та вб’ють, але через три дні Він воскресне».
35 Buna Zaki ayi Yowani, bana ba Zebede, bayiza fikama vaba Yesu, bankamba: —A Nlongi! Tutidi wutuvangila mambu momo tueka ku lomba.
Яків та Іван, сини Зеведеєві, підійшли до Нього й сказали: ―Учителю, бажаємо, щоб Ти зробив для нас те, що ми попросимо.
36 Wuba yuvula: —A diambu mbi lutidi ndiluvangila e?
Він запитав їх: ―Що бажаєте, щоб Я зробив для вас?
37 Bamvutudila: —Mu thangu wela ba mu nkemboꞌaku, bika wumosi kaba vuanda va lubakala luaku, wumosi va lumoso luaku.
Вони сказали Йому: ―Дозволь, щоб ми сиділи: один праворуч, а інший ліворуч від Тебе у славі Твоїй.
38 Vayi Yesu wuba kamba: —Beno lusi zaba ko mambu momo lunlomba! Buna beno lulenda nua mbunguyoyi ndiela nua e? Voti buna lubotimini mbotama yoyi mfueti botama e?
Ісус сказав їм: ―Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку Я п’ю, або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?
39 Bamvutudila: —Tulenda kueto! Yesu wuba kamba: —Luela nua kueno mbungu yoyi ndikuiza nua ayi luela botama mbotama yoyi ndikuiza botimina!
Вони відповіли: ―Зможемо! Ісус сказав: ―Чашу, яку Я п’ю, ви будете пити, і хрещенням, яким Я хрещуся, ви будете хрещені.
40 Vayi mu diambu di vuanda va lubakala luama voti va lumoso luama, diodi disi kuthala ko. Bila bibuangu beni bidi mu diambu di batu bobo bakubukulu biawu.
Але сидіти праворуч або ліворуч від Мене – не Мені це вирішувати: ці місця належать тим, кому приготовлені.
41 Thangu kumi di mimvuala minkaka miwa mambu momo, mifuemina Zaki ayi Yowani.
Решта десятеро учнів, почувши про це, розгнівалися на Якова та Івана.
42 Bosi Yesu wuba tumisa bawu boso, wuba kamba: —Luzebi ti bobo bammonikanga ti bapfumu zi Bapakanu zieta kuba tuminanga mu kingolo ayi batu bawu baluvalu beti kuba yadila.
Ісус же, покликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що ті, кого вважають керівниками народів, володіють ними, а сильні світу панують над ними.
43 Vayi kuidi beno, buawu ko bufueti bela. Bila woso tidi ba wunneni vakhatitsikꞌeno buna bika kaba kisadi kieno.
Але серед вас не так: хто хоче стати великим між вами, той має стати вашим слугою.
44 Ayi woso tidi ba wutheti buna luidi, bika kaba mvika wu batu boso.
І хто хоче бути першим, нехай буде рабом для всіх.
45 Bila Muana Mutu kasia kuiza ko muingi bansadila vayi wuyiza mu diambudi sadila ayi vana luzingu luandi mu diambu di kula bawombo.
Адже Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, але щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох».
46 Bosi batula ku Yeliko. Mu thangu Yesu, va kimosi ayi minlonguki miandi ayi nkangu, bu batotuka mu Yeliko buna Balitime, muana bakala wu Time, wuba phofo ayi wuba wuvuanda mu myenda nzila ayi zimbongo kaba lombanga.
Вони прийшли до Єрихона, і, коли [Ісус] разом зі Своїми учнями та великим натовпом людей виходили з Єрихона, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів біля дороги.
47 Buna kawa ti niandi nina Yesu muisi Nazaleti, wutona yamikina: —A Yesu! Muana Davidi, wumbona kiadi!
Почувши, що Ісус із Назарета проходить, він почав кричати: ―Сину Давидів, змилуйся наді мною!
48 Bawombo bantemina muingi kabika biyoko. Vayi niandi wulutabuela yamikina ngolo: —A Muana Davidi! Wumbona kiadi!
Багато людей почали докоряти йому, щоб він замовк, але він ще голосніше закричав: ―Сину Давидів, змилуйся наді мною!
49 Yesu wutelama ayi wutuba: —Luntela! Batela phofo ayi bakamba: —Ba bukhafi! Telama! Ngeyo kantela.
Ісус зупинився та сказав: «Покличте його!» Вони покликали сліпого, кажучи: «Не бійся! Вставай! Він кличе тебе».
50 Wuloza yunga kiandi, wutumbu telama, wuyenda nsualu kuidi Yesu.
Той скинув верхню одежу, підскочив та прийшов до Ісуса.
51 Yesu wunyuvula: —Diambu mbi tidi ndivangila e? Phofo wumvutudila: —A Nlongi, thidi mona!
Ісус у відповідь сказав: ―Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе? Сліпий Йому відповів: ―Равві, щоб я знову бачив!
52 Buna Yesu wunkamba: —Yenda, minu kiaku kibelusidi! Vana vawu Balitime wumona ayi wulandakana Yesu mu nzila.
Ісус сказав йому: ―Іди, твоя віра спасла тебе! Сліпий відразу ж прозрів та пішов дорогою за Ісусом.
