Luke 7
1 Bu kamana kamba batu mambu maba yandi, Yesu wuyenda ku Kafalinawumi.
Коли [Ісус] закінчив говорити до народу, який слухав Його, то зайшов до Капернаума.
2 Pfumu yimosi yi masodi wuba ayi mvikꞌandi wuba mu kimbevo, wuba nduka mu fua. Pfumu beni wuba zolanga ngolo mvika beni.
Раб одного сотника, яким він дорожив, тяжко захворів і був при смерті.
3 Bu kawa tsangu yi Yesu, buna pfumu beni yi masodi wumfidisila bakulutu ba Bayuda muingi banleba kiza belusa mvikꞌandi.
Почувши про Ісуса, сотник надіслав до Нього юдейських старійшин просити Його, щоб прийшов зцілити раба.
4 Bu batula vaba Yesu mbadi banleba: —Niandi fueni wumvangila buawu.
Прийшовши до Ісуса, вони щиро благали Його, кажучи: «Він достойний, щоб Ти зробив це для нього,
5 Bila wunzolanga tsi etu ayi niandi veka wututungila nzo yi lukutukunu.
бо він любить наш народ і побудував нам синагогу».
6 Yesu wuyenda yawu. Buna weka nduka tula ku nzo, pfumu yi masodiwumfidisila bakundi bandi mu kunkamba: —A pfumu, bika kuaku kiyamisa bila ndisi wufuana ko muingi ngeyo wukota mu nzoꞌama.
Ісус пішов разом із ними. І коли Він був недалеко від дому, сотник надіслав своїх друзів сказати Йому: «Господи, не турбуйся, бо я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах.
7 Diawu ndisi kuiza kudenginina ko minu veka vayi tuba kaka diambu dimosi buna kisadi kiama ma kibeluka.
Тому й себе я не вважав гідним, щоби прийти до Тебе, але скажи [лише] слово, і одужає мій слуга.
8 Bila minu veka ndidi ku tsi luyalu lu bapfumu ayi mbeki masodi ma ndieta tumina. Minu kamba kuidi wumosi: “Yenda” makenda. Minu kamba kuidi wunkaka: “Yiza” makiea. Minu kamba kuidi mvikꞌama: “vanga diadi!”, balavanga diawu.
Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою підлеглих воїнів. Кажу одному: „Іди!“– і він іде, а іншому: „Прийди!“– і він приходить, і рабу моєму: „Зроби це!“– і він робить».
9 Yesu wusimina buwombo bu kawa mamu ma pfumu yi masodi. Buna wubaluka kuidi nkangu wuba kunlandakana ayi wutuba: —Bukiedika ndikulukamba ndimueni ko, ka diambu ko mu Iseli, minu kinneni banga kiaki.
Почувши це, Ісус здивувався, обернувся до народу, що йшов за Ним, та промовив: «Кажу вам: навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри».
10 Bamvuala mi pfumu masodi zivutuka kuawu kuna nzo, kuna yiyenda bata mvika beni mu buvini.
Повернувшись додому, посланці знайшли раба здоровим.
11 Mu lumbu kilanda, Yesu wuyenda ku divula dimosi diba bantedilanga Nayini. Minlonguki miandi minlandakana va kimosi ayi nkangu wuwombo.
Наступного дня [Ісус] пішов до міста, що зветься Наїн; разом із Ним ішли Його учні та великий натовп.
12 Bu katula va difula di divula, wudengana batu banata mvumbi ku nganda yidivula. Wuba muana wumosi kaka wu difuola. Nkangu wu wombo wu divula wuba yandi va kimosi.
Коли ж Він наблизився до воріт міста, саме виносили померлого, єдиного сина в матері, котра була вдовою; разом із нею було чимало народу з міста.
13 Pfumu bu kamona difuola beni buna wummona kiadi ayi wunkamba: —Bika dila.
Побачивши її, Господь змилосердився над нею й сказав: «Не плач!»
14 Bosi wufikama vaba kesi yi mvumbi ayi wutetika koko kuandi va mbata kesi beni. Bobo banata kesi batelama. Buna wukamba: —Ndikutumina, muana ditoko, telama kuaku!
І, підійшовши, торкнувся труни, а ті, що її несли, зупинилися. Тоді [Ісус] промовив: «Юначе! Кажу тобі, встань!»
15 Zimbukila mutu wuba wufua wuvumbuka, wuvuanda ayi wutona yoluka. Yesu wumvana kuidi ngudi andi.
Мертвий піднявся, сів та почав говорити. І [Ісус] віддав його матері.
16 Babo bamona tsisi, bakembisa Nzambi ayi batuba: —Mbikudi wunneni wututotukidi ayi Nzambi wizidi mu sadisa batu bandi.
Усіх охопив страх, і прославляли Бога, кажучи: «Великий пророк з’явився між нами!» і «Бог прийшов на допомогу своєму народові!»
17 Tsangu yi nsamu wawu yitembakana mu Yuda dioso ayi mu bizunga bizungidila.
І розійшлася ця звістка про Нього по всій Юдеї та по всій тій країні.
18 Minlonguki mi Yowani mimana kamba Yowani mambu moso momo mavioka. Buna wutumisa minlonguki miandi miodi
Учні Івана сповістили його про все це. І він, прикликавши двох своїх учнів,
19 ayi wuba fidisa kuidi Pfumu mu diambu banyuvula: —Bukiedika kuandi ti ngeyo mutu wowo wufueti kuiza voti tufueti vingila wunkaka e?
надіслав їх до Господа спитати: ―Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?
20 Batu beni bayenda kuidi Yesu ayi bankamba: —Yowani Mbotidi wututumini. Katu kembi tuyuvula: “ngeyo mutu wowo wufueti kuiza voti tufueti vingila wunkaka e?”
Прийшовши до Нього, чоловіки сказали: ―Іван Хреститель надіслав нас до Тебе спитати: «Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?»
21 Muna thangu yina, Yesu wubelusa batu bawombo baba mu bimbevo ayi mu minsongo. Wubelusa batu bayamusu kuidi ziphevi zimbimbi ayi wuzibula meso ma baphofo bawombo.
Саме тоді Він зцілив багатьох від хвороб, недуг та злих духів і багатьом сліпим дарував зір.
22 Buna wukamba kuidi bobo bafidudu: —Luvutuka kudi Yowani ayi lunkamba mambu momo lumueni ayi luwilu; baphofo zilembu moni; makoka malembu diati; batu ba buazi balembu vedusu, batu bafua matu balembu wi, bafua balembu fuluka; nsamu wumboti wulembu longu kuidi batu basukama.
У відповідь Він сказав: ―Ідіть і скажіть Іванові те, що ви бачили та чули: сліпі прозрівають, каліки ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві оживають, а бідним проповідується Добра Звістка.
23 Khini kuidi mutu wela manga zimbisa minu kiandi mu diambu diama.
І блаженний той, хто не спокуситься через Мене.
24 Bamvuala zi Yowani bu zivutuka, Yesu wubaka diluaku di yolukila mambuma Yowani kudi nkangu wu batu: —Mbi biobi luyenda tala ku dikanga e? Nti wufioti wulembu vevumunu kuidi phemo e?
Коли посланці Івана відійшли, [Ісус] почав говорити народові про Івана: «На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, розхитану вітром?
25 Vayi buna nani luyenda tale e? Mutu wuvuata minledi mi kitoko e? Tala batu bobo bamvuatanga minledi mi kitoko ayi banzingilanga mu zikhini mu zinzo zi mintinu bankalanga.
На кого ви виходили дивитись? На людину, одягнену в м’яку одежу? Але ж ті, що розкішно одягаються й живуть у розкоші, знаходяться в царських палацах.
26 Vayi buna mbi luyenda tala e? Mbikudi luyenda tala e? Nyinga buawu kuandi vayi ndikulukamba ti niandi viokidi mbikudi.
То на кого ви ходили дивитись? На пророка? Так, Я кажу вам, навіть більше, ніж на пророка!
27 Bila niandi wuyolukulu mu minkanda ti: Tala mfidisidi mvualꞌala ku ntualꞌaku, niandi wela kubika nzilꞌaku ku ntualꞌaku.
Він той, про кого написано: „Ось Я посилаю Мого посланця перед обличчям Твоїм, який приготує дорогу перед Тобою“.
28 Bukiedika ndikulukamba: mu batu boso bobo babutu kuidi baketo, kuidiko mutu wowo viokidi Yowani. Vayi wulutidi kefa mu kipfumu ki Diyilu wunlutidi.
Кажу вам: нема більшого за Івана серед народжених жінками, але найменший у Царстві Божому більший за нього».
29 —Batu boso bawa mambu momo ayi mimfutisi mi ziphaku, bazababusonga bu Nzambi bu babotoko kuidi Yowani.
Весь народ, а також і митники, що слухали Його, визнавши справедливість Бога, хрестились хрещенням Івана.
30 Vayi Bafalisi ayi minlongi mi mina, bobo bamanga botoko kuidi niandi, va meso mawu baloza luzolo lu Nzambi.
А фарисеї та законники відкинули волю Божу про себе й не хрестились у нього.
31 Banga banani ndenda dedikisa tsungi yayi e? Yidedikini banga babani e?
«Із ким Мені порівняти людей з цього покоління, – сказав [Ісус], – і на кого вони схожі?
32 Yidedikini banga bana bafioti bavuedi va zandu ayi balembu kambasana bawu na bawu: Beto tulusikidi nsioni vayi lusia kina ko. Tuyimbila minkunga mi mafua vayi lusia dila ko.
Схожі на дітей, котрі сидять на базарі та кличуть одне одного, кажучи: „Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали. Ми співали вам жалібні пісні, а ви не плакали“.
33 Bila Yowani wuyiza, kasia dia mampa ko ayi kasia nua vinu ko. Vayi lukamba: “Pheve yibmimbi yidi yandi.”
Прийшов Іван Хреститель, який не їсть хліба й не п’є вина, а ви кажете: „Має демона!“
34 Muana mutu wuyiza; wundia, wunua ayi luntuba: “Niandi nzuna kadi ayi kolu mbungu; nkundi mimfutisi mi ziphaku ayi bankua masumu.”
Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а ви кажете: „Ось чоловік – ненажера й п’яниця, приятель митників та грішників“.
35 Vayi nduenga yimmonikanga yisonga mu nzila yi bana bandi.
Однак мудрість виправдана всіма її дітьми».
36 Mfalisi wumosi wuleba Yesu mu dia yandi va meza. Yesu wuyenda ku nzoꞌandi ayi wuvuanda va meza.
Один із фарисеїв запросив Його поїсти з ним. Зайшовши в дім фарисея, [Ісус] сів за стіл.
37 Zimbukila va totuka nketo wumosi wu divula, wuba nsumuki. Wuzaba ti Yesu vuendi va meza ku nzo yi Mfalisi buna wunata bungu ki wala malasi, bungu beni kivangulu mu ditadi di alabatele.
І ось одна жінка з того міста, яка була грішницею, дізналася, що Він сидить за столом у домі фарисея. Вона принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром
38 Wutelama ku mbusa malu mandi. Wuba dila ayi matsuela mandi mabua mu malu ma Yesu. Buna wufiona mawu mu zitsuki ziandi. Wufifa malu mandi besi ayi wufukudila mawu malasi.
та, припавши до ніг [Ісуса] ззаду, плачучи, почала слізьми обмивати Його ноги й волоссям своєї голови витирати їх, цілувала Його ноги й мастила миром.
39 Bu kamona bobo, Mfalisi wowo wutumisa Yesu wuniunguta: enati bukiedika mutu wawu mbikudi nginu bakudingi nani nketowowo wulembu nsimbi nani ayi buevi kadidi; bila nkento nkua masumu.
Побачивши це, фарисей, який запросив [Ісуса], подумав собі: ―Якби Він був пророком, то знав би, що жінка, яка торкається до Нього, – грішниця.
40 Yesu wunkamba mu mbembo yingolo: —A Simoni, diambu didi yama di kukamba. Buna Mfalisi wumvutudila ti: —A nlongi, tuba kuaku!
Тоді Ісус звернувся до нього: ―Симоне, маю тобі щось сказати! Той відповів: ―Говори, Учителю!
41 Buna Yesu wunkamba ti: —Vaba mutu wumosi wudevisa zimbongo kuidi batu buadi. Wutheti wudeva zikhama zitanu zi denali bosi wummuandi wudeva makumatanu.
У одного позикодавця було двоє боржників: один був винен п’ятсот динаріїв, а інший – п’ятдесят.
42 Sumbu bawu buadi basia ba ko zimbongo zikumvutudila, buna wubalemvukila. Mu mpila yaku, mu bawu buadi; nani wela luta kunzola e?
Та оскільки вони не мали, чим віддати, він простив обох. Отже, хто з них буде любити його більше?
43 Simoni wuvutula: —Minu mbueni Mutu wowo wuba pholo yinneni. Buna Yesu wunkamba: —Bukiedika kuaku tubidi.
Симон відповів: ―Я думаю, що той, якому більше простив. [Ісус] відповів: ―Правильно ти розсудив.
44 Bosi wubaluka kuidi nketo ayi wukamba kuidi Simoni: —Mueni nketo wawu e? Mu thangu khotidingi mu nzoꞌaku, wusia kundatinanga ko nlangu mu diambu ndisukula malu. Vayi niandi bodisidingi malu mama mu matsuela mandi ayi fioniningi mawu mu zitsuki ziandi.
І, обернувшись до жінки, сказав Симонові: ―Бачиш цю жінку? Я зайшов у твій дім, а ти не дав Мені води для ніг, вона ж своїми слізьми обмила Мої ноги та волоссям обтерла їх.
45 Wusia ku mfifanga besi ko vayi tona buna khotidingi, niandi kakadi vonga mu lembu kafifanga malu mama bibesi.
Ти не привітав Мене поцілунком, а вона, відколи Я зайшов, не перестає цілувати Мої ноги.
46 Wusia dukulanga ko mafuta ku ntu ama vayi niandi dukudingimalasi mu malu mama.
Ти не намастив Моєї голови олією, а вона миром намастила Мої ноги.
47 Diawu ndikukambila ti masumu mawombo momo mabedi yandi malemvokolobila wumonisina luzolo luwombo. Vayi mutu wowo beta lemvukila fioti, niandi mamvandi fioti kaka keti zodila.
Тому кажу тобі: прощаються її численні гріхи, бо вона багато полюбила, а кому мало прощається, той мало любить.
48 Bosi wukamba nketo: —Masumu maku malemvukulu.
[Потім Ісус] промовив до неї: ―Прощаються гріхи твої!
49 Batu bobo baba yandi va meza bakambasana bawu na bawu ti: “Buna nani mutu wawu wulemvukila masumu?”
А всі, хто сидів із Ним за столом, почали думати про себе: «Хто Він такий, що й гріхи прощає?»
50 Vayi Yesu wukamba nketo: —Minu kiaku kivukisidi; yenda mu ndembama!
Він же сказав жінці: ―Віра твоя спасла тебе, іди з миром.
